Юрій Гринів: «Зеленський – це нерозмальована картинка. Кожен собі малює, як хоче»

Юлія Швидко

Напередодні другого туру виборів LMN розмовляла з представниками обох кандидатів у президенти – Юрієм Гринівим зі штабу Петра Порошенка та Романом Фединяком з «команди Зе».

З Юрієм Гринівим, заступником голови Львівського обласного виборчого штабу кандидата у президенти Петра Порошенка, зустрічаємося у ресторані «Кабінет», що в центрі Львова. Він одразу попереджає: на інтерв’ю готовий витратити не більше півгодини.

– Це два кандидати з абсолютно протилежними риториками.

Один каже, що нам треба вберегти Україну, зробити сильними збройні сили. На даний час ворог не пройде через рубіж, який ми виставили, тепер нам треба його втримати. Дипломатичними способами змусити його вийти з наших територій.

Другий кандидат говорить: «Надо перестать стрелять. Я готов на коленях просить Владимира Владимировича, чтобы не было войны». Насправді у Володимира Володимировича неможливо щось випросити. Все, що він може зробити, це частково поступитися: надати Донбасу автономію, бо навіщо йому його відновлювати за свої російські гроші? Ми все відшліфуємо, зробимо капітальний ремонт, а тоді Донбас винесе на референдум питання по своє перебування у складі України. Далі «зелені чоловічки» зроблять свою роботу. Сильні люди, як Путін, звикли перемагати та давити силою, вони не звикли йти на жалість. Якщо почують слабинку, використають на свою користь.

Порошенко є значно слабший від Зеленського у питанні шоу-бізнесу. Але на 100 відсотків сильніший від нього в питаннях економіки. Аби добре розбиратися у макроекономіці, треба 15 років за нею спостерігати, аналізувати, приймати бюджет. Зеленський у цьому плані зелений. Йому буде важко, тому створять спеціальну команду, що буде керувати цим процесом. Це відіб’ється на міжнародних інвестиціях, кредитуванні.

Порошенко достатньо проукраїнський – за його президентства відбулося підняття українських шкіл, преси, телебачення, знімаються українські фільми. Другий кандидат каже: «Какая разница, на каком языке мы говорим?». Зізнається, що у нього є єврейська кров, російська мова – рідна, а Україна – держава, в якій живе. Це зле, бо знову зможе розділити Україну на два табори. У 2014 році ми всі разом заспівали гімн України – у Дніпропетровську, Запоріжжі, Львові. Всі стрибали, що не москалі. Себе визначили українцями, просто російськомовними. Тепер психологія може змінитися. Люди подумають: можливо, ми не українці, які говорять російською мовою, а росіяни, які живуть в Україні?

– Обидва сказали, що підтримують ОТГ. Тільки бачу різницю між їх підтримками. Порошенко ОТГ зробив, обрізавши частину своєю влади. Принцип ми зрозуміли: прибутки не мають йти транзитом на Київ, а потім повертатися, а залишаються у районі.  Риторика Зеленського ж не має змісту. Сказати, що Порошенко все добре зробив – він не хоче. Каже, що підтримує ОТГ, але має бути все по-іншому. А як по-іншому? На одне село більше – на одне менше?

– Зараз зафіксований кордон та сильна армія на ньому. Є свої ракети, домовленості з міжнародними партнерами, від яких приходять танки, кораблі. У програмі Петра Олексійовича йдеться, що до 2024 року Україна має увійти до НАТО. Ще ні одна країна НАТО не воювала. Це дуже серйозна організація, яка не по зубах самому Путіну. Тоді війна припиниться миротворчими силами без кровопролиття. Якщо ж зараз Зеленський підпише «мирову», Донбас відійде до Росії. Наступна анексія вже буде на території Чернігова, Харкова – так втрачатимемо Україну.

– Якщо би хоч раз Зеленський вийшов на інтерв’ю і розповів, який він – ми би знали. Зеленський – це нерозмальована картинка. Кожен собі малює, як хоче. Але думаю: якби він мав багато сильних сторін, то люди, які ним зараз маніпулюють, виставили би їх на показ. Наразі ми побачили ролик, що Зеленський підтягується, а Порошенко не може. Це смішно. Таким має займатися клоун у цирку в своїх акробатичних номерах, воїн на передовій. Президенти мають змагатися мізками.

– На Львівщині – четверте місце, це повний провал. Його обігнали і Гриценко, і Тимошенко, і, звичайно, Порошенко. В області, по статистиці, живе велика кількість російськомовних людей, яка в свій час голосувала за Януковича. Тепер вони готові підтримувати людину, що може зупинити так зване притискання російської мови. Також до них долучилися «протестанти». Це не релігійна течія, а люди, які постійно протестують. Їм Порошенко не підійшов, Тимошенко не подобається, Гриценко не такий – хочуть когось нового. Дехто голосував «по приколу». Що тут дивуватися, якщо по деяких селах були голоси за Бойка. Але по загальному результату ми побачили, що Галичина – проукраїнська.

– А що він є? Якби був, хтось би з’являвся в інтерв’ю. Бачили якогось хлопчика-представника, але він не зі справжнього штабу, а зі шоу-бізнесу. Якщо є інший, серйозний штаб, він не показується.

– Порошенко є сильний оратор, сильний політик, дуже добре розбирається у політичних та економічних процесах. Якби кандидати вийшли на відкриті дебати у студії, які проходять у цілому світі, то Порошенко виглядав би набагато сильнішим. Те, що Зеленський уникає дебатів, – зіграло йому на руку. Не знаємо, що буде 19 квітня. Суспільство повинне вимагати, аби його почути. Зеленський мав би вийти до людей і сказати: «Я не хочу розмовляти з Порошенком. Я його не люблю, не поважаю, а ви питайте, що вас цікавить». Поки що виглядає, що його команда хоче зробити з народу слугу.

– Бачили у Фейсбуці, як жаба від імені Зеленського пише: «Чому все пішло не по сценарію? Він мав відмовитися». Команда суперника припускала, що вийдуть менеджери Порошенка і скажуть: «Що за клоунаду ви влаштовуєте? Який стадіон? Є закон». А Порошенко заявив: «Стадіон – так стадіон». 24 години на аналізи – пішли. Зеленський показав свою наглість, хамство та небажання підкорятися українським законам. Коли у суперечках сильніша людина йде назустріч хаму, то завжди виграє. У цій ситуації ми не пішли по сценарію та виграли.

– Я точно не контактую. Він – Президент України. Якщо би з кожним керівником, а я є заступником керівника, спілкувався, то йому не було би часу державу розбудовувати та вигравати кампанію.

– У львівського штабу не було фінансування, як такого. Уся виборча кампанія – публікації у пресі, ефір на радіо, білборди – оплачувалася з фонду кандидата. Навіть не знаю, скільки білбордів по області розміщено. Ми для них не підбирали місця, не радили. Цим займався Київ.

Якщо ми говоримо про такі агітаційні заходи як роздача газет, листівок – то вони відбувалися на добровільних основах волонтерами. Це перша така кампанія, коли кількість добровольців зашкалювала. Люди відчули небезпеку проросійських кандидатів – Зеленського, Тимошенко, Бойко. Риторика цих претендентів на президентську посаду про це говорила, їх програми орієнтувалися на східний електорат. Бачачи в Порошенкові проукраїнського активного персонажа, волонтери запропонували нам максимум допомоги. Громадські організації, які їздили на Форум у Київ, створили рух «Команда Порошенка» – це доводить.

– Кістяком для всіх менеджерських підходів стали районні осередки партії «Солідарність». Вона представлена у всіх районних центрах, депутатських корпусах міст, районів. До нас приєдналося море авторитетних лідерів: Михайло Косів, Володимир Парубій, Ярослав Кендзьор, Ігор Калинець, Дзвінка Калинець-Мамчур, Софія Федина, Мирон Маркевич. Казали: «Ми хочемо щось зробити, дайте нам можливість з вами працювати». Розуміємо, що Калинцю ніхто не зможе дорікнути, що він говорить неправду, чи агітує за гроші. Ці люди зустрічаються з виборцями. Розповідають людям, що є небезпека втратити незалежність, як ми її втратили у 1657 році, коли помер Богдан Хмельницький. Пояснюють, що треба звільнятися від жадібності. Часто українці думають: візьму пару рублів та зраджу – на політичний процес це не вплине. Але таких назбирується багато. І когорта зрадників розвалює процес державотворення.

– Попереднє запитання було останнім, – Юрій Олексійович вимикає журналістський диктофон та дякує за розмову. Без відповіді залишилося також запитання про оточення Петра Порошенка на Львівщині, діяльність якого знижує рейтинг діючого Президента та кандидата у президенти на 2019-2024 роки Петра Порошенка.