-У день, коли загинув Богдан, ми пікетували голову районної адміністрації. Мені подзвонив друг Богдана Павло Сало. Сказав, що трапилося. Був шок. Я не вірив. Потім передзвонив ще раз – він підтвердив, що це правда.
Ми не знали, що Богдан на Майдані, бо він вдома не розповідав, що їздить у Київ. Богданові друзі пригадували, що він перебував в офісі «Опори», коли побачив, що відбувається на Майдані. Там розстрілювали людей. Сказав: «Їду на Майдан». Друзі застерігали: «Тебе можуть вбити». Відповів: «Це буде не найгірша смерть». Ще 19 лютого він в університеті провів пари, ввечері поїхав.
Виявилося, що Богдан на Майдан їздив на вихідних ще раніше, з початку революції. Він був спокійною людиною. Усі акції, де був Богдан, були мирними. Без насильства пройшов пікет обласної міліції після Врадіївки. У Ніч гніву син виступав проти силового захоплення будинку адміністрації, міліції.