У Городоцькій громаді 85% об’єктів залишаються бар’єрними: чи змінюється доступність у місті?
У Городоцькій громаді більшість перевірених об’єктів досі залишаються недоступними для людей з інвалідністю. У місті вже створюють безбар’єрний маршрут, адаптують окремі комунальні установи та готують нові проєкти, але повністю доступним Городок поки не є. У 2025 році в межах щорічного моніторингу безбар’єрності у Городоцькій громаді обстежили 73 об’єкти фізичного оточення та послуг для людей з інвалідністю. Лише 11 із них визнали частково безбар’єрними. Ще 62 об’єкти, або майже 85%, залишаються бар’єрними. Про це LMN повідомила начальниця відділу містобудування та архітектури, головна архітекторка Городоцької міської ради Вероніка Клок.
Для людей, які щодня пересуваються містом на кріслі колісному, ці цифри не просто статистика. Це бордюри, розбиті тротуари, складні переходи й входи до установ, куди неможливо потрапити без допомоги.
«Проблема починається ще до входу в будівлю»
Місцевий мешканець та ветеран війни Юрій Світенко після поранення пересувається на кріслі колісному або автомобілем. Рівень безбар’єрності у громаді він оцінює критично.
«Якщо чесно оцінювати, то я б поставив рівень безбар’єрності десь на трійку з десяти. Найбільша проблема – не те, що всередині установ, а те, як до них взагалі дістатися. Тротуари, бордюри, переходи фактично не пристосовані для нормального пересування. Проблема починається ще задовго до входу. У центрі міста – біля Старого парку, міської ради, аптек, райвідділу – нормально проїхати на кріслі колісному практично неможливо», – розповідає він.
Ветеран каже, що окремі позитивні зміни в місті є. Але поки це радше точкові рішення, а не система.
«У лікарні зробили ліфт – це реально великий плюс, там стало набагато легше. У банку, якщо я не можу зайти, менеджер може вийти до мене. Але це все точкові речі, а не система», – каже ветеран.
Про безбар’єрний маршрут, який облаштовує міська рада, Юрій Світенко чув. Але, за його словами, у щоденному пересуванні це поки не вирішує головних проблем.
«Я чув, що в нас роблять безбар’єрний маршрут. Але, якщо чесно, я ним не користувався. Я пересуваюся або автомобілем, або на кріслі колісному, і навіть з авто це не вирішує проблеми, якщо ти не можеш нормально під’їхати до будівлі», – зазначає він.
За словами ветерана, він неодноразово звертався до представників влади щодо проблем доступності. Однак, як каже Юрій Світенко, реального зворотного зв’язку поки не отримав.
Який безбар’єрний маршрут облаштовують у Городку
За словами Вероніки Клок, після створення Ради безбар’єрності у 2025 році одним із пріоритетів стало облаштування першого безбар’єрного маршруту через центральну частину міста.
«Маршрут охоплює основні об’єкти соціальної інфраструктури. Його протяжність – близько чотирьох кілометрів: від автостанції через центр міста до ЦНАПу, міської ради, банківських установ, поліклініки, лікарні, центру надання соціальних послуг, Пенсійного фонду та центру зайнятості», – розповіла Вероніка Клок.
У межах маршруту вже понижують бордюри, облаштовують доступні пішохідні переходи та адаптують входи до комунальних установ.
Водночас повністю доступним цей маршрут поки назвати не можна. ЦНАП та окремі соціальні установи лише частково відповідають вимогам доступності. Центр «Спорт для всіх» і прилегла територія потребують усунення зауважень, виявлених під час аудитів. Банківські установи та поштове відділення залишаються малодоступними через фізичні бар’єри.
Що вже зробили у громаді
У 2025–2026 роках у Городоцькій громаді виконали кілька заходів для покращення доступності. Зокрема:
Загальна вартість реалізованих та запланованих заходів становить 847 879,84 грн.
Втім, встановлення ліфта у терапевтичному відділенні поки відкладається.
«Проєкт уже готовий, але реалізація залежить від фінансування. Кошти були передбачені, однак не факт, що встигнемо завершити роботи до кінця року», – пояснила головна архітекторка.
Вероніка Клок зазначає, що міська рада може безпосередньо впливати лише на об’єкти комунальної власності. З приватними об’єктами ситуація складніша.
Бізнес не поспішає адаптовувати свої об’єкти
У 2026 році в громаді триває цифровий моніторинг безбар’єрності. За словами Вероніки Клок, до нього долучилася критично мала кількість представників бізнесу. Необхідні чек-листи заповнили лише окремі мережі, зокрема «Рукавичка» та «Нова пошта».
При цьому навіть ті заклади, які вже мають окремі елементи доступності, нерідко не відповідають чинним державним будівельним нормам.
«Штрафів чи механізмів примусу немає. Ми можемо проводити моніторинг, звертатися та закликати власників адаптовувати свої об’єкти», – пояснила посадовиця.
Нових маршрутів поки не буде
До кінця 2026 року створення ще одного безбар’єрного маршруту у громаді не планують. За словами Вероніки Клок, зараз головне завдання – завершити адаптацію вже визначеного маршруту.
Додатковою складністю залишається те, що значна його частина проходить уздовж дороги державного значення М-11 Львів-Шегині. Облаштування зупинок громадського транспорту та пішохідних переходів на цій ділянці не належить до повноважень громади.
Також триває підготовка до реконструкції центрального скверу. Його планують зробити повністю інклюзивним. Наразі завершено експертизу проєкту та готується міжнародний тендер.
Якщо процедура відбудеться без затримок, будівельні роботи планують розпочати у вересні. Завершити благоустрій планують до кінця року, а повністю завершити реконструкцію навесні 2027 року.
«Безбар’єрність у нас тільки почалася»
Член Ради безбар’єрності Городоцької міської ради Іван Дзядик переконаний, що процес створення доступного середовища вже триває, хоча роботи ще багато.
«Безбар’єрність у нас тільки почалася. До того був проєкт “Спорт для всіх”, ми організовували змагання, облаштовували місця для людей, які пересуваються на кріслах колісних. Саме від цього почали з’являтися підйомники, пандуси та інші пристосування. Звичайно, цього ще недостатньо, але процес уже запущений», – говорить він.
За його словами, під час реконструкції доріг нові вимоги доступності вже враховують.
«Там, де будують нові дороги або проводять реконструкцію, бордюри вже понижують відповідно до сучасних вимог. Центральна частина міста вже має такі ділянки. Звичайно, там, де інфраструктура стара, залишаються проблеми, але поступово вони також будуть вирішуватися», – зазначає Іван Дзядик.
Він нагадує, що створення безбар’єрного маршруту є частиною загальнодержавної політики.
«Минулого року цей проєкт був презентований на рівні Офісу Президента. Кожна громада мала створити власний безбар’єрний маршрут. Ми його розробили, затвердили й уже реалізовуємо. Це потребує значних коштів, адже зараз багато ресурсів громада спрямовує на підтримку Збройних сил України, але роботи не припиняються», – говорить він.
За словами Івана Дзядика, наразі всі роботи фінансуються виключно з місцевого бюджету, хоча держава та область також передбачають цільові програми підтримки створення безбар’єрного простору.
Станом на сьогодні у Городоцькій громаді проживають 39 996 осіб. Серед них – 1 377 людей з інвалідністю, близько 500 представників маломобільних груп населення та 9 757 людей старшого віку.
Для них доступність міста – це не питання комфорту. Це можливість самостійно дістатися до лікарні, ЦНАПу, банку, аптеки, соціальної служби чи зупинки громадського транспорту. Тобто можливість користуватися базовими послугами без щоденної боротьби з бордюрами, сходами і дверима, які наче створені для людей без колін, коліс і нервів.
Найближчим часом наші менеджери дадуть відповідь
