Тетяна Пришляк: «Галичани були помірковані, подумали, що Порошенко та Тимошенко є меншим злом»

Юлія Швидко

Оцінку першого туру президентських виборів, аналіз його результатів, своє бачення подальшого розвитку країни на найближчих п’ять років LMN розповіла політичний експерт Тетяна Пришляк. Вона є депутатом Надвірнянської районної ради, що на Івано-Франківщині. Її мама родом зі Стрийщини, а батько народився на Перемишлянщині.

Зустрічаємося в редакції LMN. Тетяна Пришляк часто навідується на Львівщину, аби обмінятися досвідом зі своїми колегами по політичному цеху.

Для мене це – шок. Людина, яка ніколи не була у політиці, шоумен, якого до політичного майбутнього готували спонсори, набирає такий великий відсоток голосів. Але потрібно розуміти: це не є рейтинг Володимира Зеленського як політика, як кандидата у президента, як діяча. Насправді це протест суспільства проти того, що відбувається у країні. Це серйозний виклик діючій владі та чинному Президентові, політикам, які водять нас хороводом по колу. Вже 28 років українці не мають реальних змін. Отримали безвіз, але в той же час сильно збідніло населення, збільшився відтік трудових емігрантів та молоді за межі України, які не бачать тут свого майбутнього. Це є результат зневіри.

Соціальні дослідження показували, що Зеленський є лідером перегонів, але я не сподівалася, що відрив буде настільки великим. Також не думала, що настільки монолітним у підтримці цього кандидата буде вся Україна. Якби це сумно не звучало, але Зеленський, а точніше – розчарування суспільства, об’єднало Україну. Змусило українців голосувати проти діючої влади.

Можливо, це національна ментальність, українці вірять у доброго чарівника, в Месію, який прийде і все змінить. Порошенко мав велику владу, зосереджену у своїх руках – всю правоохоронну систему та парламентську більшість – він міг зробити дуже багато. Принаймі те, що очікувало суспільство у 2014 році. Це не відбулося ні через півроку, ні через рік. Продовжувалася війна, яку він обіцяв швидко закінчити. Побачили непокараних убивць Небесної Сотні, скандали з мільйонними оборудками у військовій сфері, неподолану корупцію, свавілля та безчинство виконавчої влади на місцях.

Те, що людина не відчула себе в центрі держави. Держава – зверху, а людина з її проблемами, потребами залишилася осторонь. Так в усіх сферах – судовій, житлово-комунальному господарстві, земельних питаннях, екологічних проблемах. Бачили ганебне судилище над Насіровим, а потім було його повернення. Також зауважили, як ростуть статки наших олігархів, наприклад, Ахметова, який підтримував сепаратистів на Сході. До в’язниці кидали патріотів, які пройшли АТО, Майдан і намагалися зупинити контрабанду у сірій зоні в АТО, або ж викривали злочини у військовій сфері. Додалося небажання влади чесно, прозоро та активно розслідувати вбивство Каті Гандзюк та інших активістів.

Львівщина підтримала Порошенка, Івано-Франківщина – Тимошенко. Просто лідер перегонів Зеленський не сприймається галичанами. Це людина, яка не володіє українською мовою. Його жарти були доволі злими та неприйнятними для людей Західної України – стосувалися мови, війни, північних ворогів. Галичани були помірковані, подумали, що Порошенко та Тимошенко є меншим злом. Залишити Петра Порошенка – це менші ризики, ніж привести до влади таку «чорну конячку» як Володимир Зеленський.

Люди почали реально замислюватися, кому віддати свій голос, після Різдвяних свят. Після реєстрації кандидатів у президенти я побачила самодостатніх людей – підприємців, бізнесменів, які ведуть справи закордоном, – що казали: «Ми будемо підтримувати Зеленського». Тоді зрозуміла: у суспільстві справді щось не так. Після того, що ми пережили, українці готові вибирати героя серіалу на найвищий пост у державі. Було багато таких, що вагалися з вибором. Визначалися в останніх два тижні. У цей час йшло масове зомбування, агітація з телевізора. Подивилися, як Голобородько у серіалі гарно говорить, вирішує проблеми, який він простий. Подумали: нам треба такого президента. Це люди різного віку, різних соціальних прошарків – студенти, середній вік, пенсіонери.

Ті, що організовували вибори на місцях, намагалися впливати на хід виборчої кампанії, зловживали адміністративним ресурсом. Також люди, які чітко розуміють, що країна у стані війні, економічної кризи, тому дуже ризиковано зараз на найвищий пост у державі ставити людину, підконтрольну олігарху Коломойському. Не відомо, які у нього цілі, яка у нього команда, як планує вирішувати кадрові питання. На Івано-Франківщині до команди Коломойського – групи Приват, Буковель – неоднозначне ставлення. Саме тому результат за Зеленського був нижчий, ніж по всій Україні. Ми просто знаємо, хто ці хлопці, що вони роблять, коли забираються на владні посади.

Смешко – це феномен. З’явився за кілька тижнів до виборів і набрав 6 відсотків голосів. Це більше, ніж у Гриценка, який неодноразово був кандидатом на пост президента, мав сформовану команду.

Після результату Кошулинського треба зробити серйозні висновки «Свободі». Вона є при владі на Львівщині, Івано-Франківщині, Тернопільщині. Призадуматися, чому отримала таку недовіру.

Під час президентської кампанії великий вплив мало телебачення, що казало: не віддавайте свій голос за непрохідного кандидата, який не має шансів. Як могли голосувати за Дерев’янка, якщо його не було на центральних каналах? Там є ті, хто потім з’являється у рейтингах. Зазвичай, лідери перегонів – це три-чотири особи.

Та найбільше шокувало, що у нас на Прикарпатті на кожній дільниці були віддані голоси за Бойка та Вілкула. Це велика трагедія, серйозний дзвінок.

До Президента буде пристальна увага суспільства. Люди очікуватимуть радикальних та показових кроків – кримінальних та судових справ над тими корупціонерами, яких прикривала попередня влада. Суспільство чекає крові та справедливості.

Іншого виходу, як переформовувати кадри на місцях і в уряді, дослухатися до всіх верств населення,опозиційних партій, у нього не буде. Він змушений буде зробити все те, що мав зробити за першої каденції. Це новий закон про вибори, люстрація – хоча вже треба люструвати тих, хто був при владі після Революції Гідності, посадити корупціонерів, розібратися зі зловживаннями у бюджетній сфері,  у корупційних скандалах у військових сферах. Правильно було б, щоб Президент підписав закон про імпічмент.

Результати першого туру стали для Порошенка «холодним душем». Сказав, що почув українське суспільство, що це для нього сигнал. Надіємося, що слова були щирими. Якщо він переможе – хоча я мало в це вірю – має серйозно поставитися до кадрової політики, реформ у судовій та правоохоронній гілках. Подбати, аби реформи відбулися не на папері, а по-справжньому. Наприклад, децентралізація. Зараз як? Ви тепер – ОТГ, але місцеві князьки продовжують керувати, впливати на ваші рішення, фінанси.

Обласні державні адміністрації вже себе вижили – вони не повинні більше функціонувати.

Через затяжну анексію та конфлікт на Сході Європа втомилася від нас. Європейські країни, які є партнерами Росії як величезної країни з потужним ресурсом, уже готові скасувати санкції. Вони би раділи, якби прийшов Зеленський. Це їм розв’яже руки. Діючий президент України та дипломатичні кола тиснули на них зі всіх сил. Міжнародні інвестори, які давали нам кредити під конкретні реформи, казали, що обов’язково має бути проведена децентралізація, створене НАБУ та покарані корупціонери – зараз не задоволені. Але для них Порошенко був би надійнішим та більш передбачуваним, ніж Зеленський.