Аспірантура замість мобілізації: які зміни прийняли в МОН та хто таки може отримати відстрочку

Міністерство освіти і науки змінило правила вступу до аспірантури, щоб її не могли використовувати для ухилення від мобілізації. Хто матиме можливість на відстрочку до мобілізації, як це вплине на наукове середовище в Україні, та чи зросла кількість бажаючих отримати статус “аспірант” за період повномасштабного вторгнення читайте далі у матеріалі від LMN.

Як у 2024 відбуватиметься вступ до аспірантури у зв’язку з мобілізацією?

Умовами вступу до аспірантури в 2024 році є наявність диплому магістра/спеціаліста; складання єдиного вступного випробування (ЄВІ) та його складової -тесту загальної навчальної компетентності (ТЗНК) на бал, не менший 160; успішне складання внутрішніх екзаменів з іноземної мови та спеціальності; наявність оновленого військового – облікового документа (для військовозобов’язаних).

“Також можна припустити, що більш прискіплива увага приділятиметься перевірці військових документів у військовозобов’язаних вступників. Крім того, планується запровадження для аспірантів 2 року навчання єдиного державного кваліфікаційного іспиту з іноземної та української мов. За умови, якщо аспірант не зможе двічі (планується, що друга спроба для аспіранта буде платною) скласти цей іспит, він буде відрахований з аспірантури”, – ділиться Микола Бучин, заступник директора (декан базової вищої освіти) Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка».

Яка освіта дає відстрочку від мобілізації?

У новому законі про мобілізацію право на відстрочку залишилось за тими, хто здобуває рівень освіти, вищий за попередній на денній або дуальній формі. Іншими словами, маєш освіту ПТУ – здаєш НМТ і поступаєш до вишу, маєш бакалавра – складаєш ЄВІ або ЄФВВ (для окремих спеціальностей: педагогіка, психологія тощо. Складається так само як ЄВІ) і поступаєш в магістратуру. А для осіб, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, або ж магістра – складаєш ЄВІ і вступаєш до аспірантури.

Чи можуть мобілізувати аспірантів-контрактників?

Після прийняття нової редакції закону про мобілізацію однією із можливостей уникнути призову на військову службу стало навчання в аспірантурі. Як розповів міністр освіти і науки Оксен Лісовий, відтепер вступити на контракт до аспірантури можна буде лише на заочну або вечірню форми, які не дають право на відстрочку. Саме контракт у міністерстві розглядали як одну з “лазівок”. При цьому міністр заявив, що збільшить удвічі кількість бюджетних місць.

“Акцент — на якість освіти, тому пріоритезуємо денну форму. І для того, щоб не відрізати можливість вступу для справжніх, вмотивованих та здібних, збільшуємо кількість місць на бюджеті – з 3 200 до 7 000”, – наголосив пан Лісовий.

Хто все ж може бути заброньований?

Як зазначив Тарас Кіцак, заступник директора інституту адміністрування, державного управління та професійного розвитку Львівської Політехніки, право на відстрочку зможуть отримати лише ті, хто вступить в аспірантуру за денною формою навчання на бюджет.

“Враховуючи обіцянки МОН вдвічі збільшити кількість місць держзамовлення – ми можемо говорити про 7 тис. осіб. При цьому певну кількість цих місць все ж отримають жінки, тому і ця кількість «відстрочок» буде меншою. Окрім того, наказом від 24 червня 2024 року № 910, Міністерство освіти і науки України заборонило здійснювати і переведення аспірантів на денну форму із заочної чи вечірньої, а також поновлення. Винятком тут можуть бути лише чоловіки, які мають право на відстрочку від мобілізації (наприклад багатодітні), або ті, які не досягли 25-річного віку, або звільнені з військової служби після 24 лютого 2022 року тощо. Тобто цю «лазівку» теж закрито”, – пояснив Тарас Кіцак.

Чи справді кількість аспірантів зросла в рази?

Як розповів Микола Бучин, в умовах повномасштабного вторгнення росії на територію України кількість вступників до аспірантури суттєво зросла.

“2024 рік може стати рекордним у цьому плані. Хоча кількість зарахованих аспірантів може бути нижчою, зважаючи на додаткові законодавчо встановлені вимоги для вступу”, – додав він.

Міністр освіти і науки Оксен Лісовий повідомив, що до початку повномасштабної війни щороку на аспірантуру (і бюджет, і контракт) вступали близько 7-8 тисяч людей. Цього року на обов’язковий тест для вступу до аспірантури і магістратури — ЄВІ (єдиний вступний іспит) зареєструвалися 246 тисяч людей, з них 79% чоловіки.

“Майже 92 тисячі чоловіків претендують на вступ в аспірантуру”, – сказав міністр.

Як бути тим, хто вступив на аспірантуру у 2023 році?

Наразі не йде мова про те, що аспіранти, які вступили в минулі роки на денну форму навчання (незалежно – бюджет чи контракт) втратять право на відстрочку.

“Варто згадати про анонсований Міністерством освіти і науки України Єдиний державний залік з української та іноземної мов. Вже підготовлений проект постанови Кабінету Міністрів України з цього приводу. Зокрема в жовтні – листопаді 2024 року цей зріз проведуть для аспірантів, які вступали на навчання у 2022 році, а ті, хто вступив на навчання в аспірантуру у 2023 році складатимуть цей залік у 2025 році, тобто на початку третього року підготовки”, – зазначає Тарас Кіцак.

Він додає, що незрозумілою є ані програма цього заліку (хоча з назви розуміємо, що перевірятимуться комунікативні компетентності – знання української та іноземної мов), ані юридичні наслідки його не складання для аспірантів.

“Однак представники Міністерства освіти і науки України не приховують, що метою його проведення є «відсіяти тих, хто імітує навчання». Тому можу припустити, що саме через цей зріз багато аспірантів можуть втратити свій статус здобувачів вищої освіти, а відтак і право на відстрочку”, – каже Тарас Кіцак.

Чи вплинуть такі зміни на наукове середовище в Україні?

Як розповів Тарас Пшеничний, заступник декана історичного факультету з науково-педагогічної та навчальної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка, на його думку до розуміння мобілізації слід підходити критично.

“ Оскільки проблема мобілізації, як на мене, означає залучити кожного, в силу його навичок, знань та умінь до роботи задля стійкості фронту. У цьому може послужити й система освіти. Зокрема, на мою думку, у нас недооціненим залишається молода генерація науковців або ж тих, хто бажає стати на шлях науки. Вступ до аспірантури – це саме про намагання молодих людей зануритися у світ науки, стати корисними для держави через свою наукову діяльність. І в умовах масової еміграції, яку ми спостерігаємо, для нашої держави підтримка молодих дослідників є інвестицією у майбутнє”, – зазначає чоловік.

Пан Тарас вважає, що українська наука вже давно перебуває у, так званій, «стадії старіння», тому їй потрібне кричуще омолодження.

“У світі глобальних трансформацій та швидких змін у сфері науки українській державі потрібні ті, хто буде швидко реагувати на зміни, вмітиме відчитувати «знаки часу» та запропонувати вирішення тих чи тих проблем, задач, у тому числі й у військово-промисловій сфері. І мені видається, що інвестиції в молодих дослідників, зокрема через заохочення їхнього вступу до аспірантури, підтримка на етапі їхньої формації та після неї, це один із способів убезпечитись державі від втрати фахівців, відтоку «українських мізків» за кордон. Це інвестиція, плоди якої, можливо, не будуть помітні дуже швидко, але це те, що дозволить державі поступово згенерувати якісний реактив, який працюватиме на її благо”, – аргументував він.

Додамо, що за даними Державної служби статистики України у 2023 році в Україні налічувалося 46 523 аспіранти, що на 37,5 % більше, ніж у 2022 році (33 826 осіб) та на 76,3% більше аніж у 2021 році (26 389 осіб). З початком пономасштабного вторгнення, кількість чоловіків у віці старших 25 років, які вступили до аспірантури зросла в рази. У 2024 році за результатами основної сесії реєстрації на ЄВІ (єдиний вступний екзамен, результат якого використовується для вступу в аспірантуру і магістратуру) зареєструвалось понад 245 тис. осіб. Це без урахування додаткової сесії реєстрації, яка нещодавно завершилась.