«Я не змінив професію, а доповнив її»: історія скульптора, який став протезистом

Через війну кількість військових і цивільних осіб, які потребують протезування і реабілітації після поранення постійно зростає. Саме тому в Україні запровадили нову професію – протезиста, фахівця, який в прямому сенсі слова ладен поставити на ноги.

Україна до початку повномасштабного вторгнення в сфері протезування розвивалась не активно. Для даних фахівців не було інституції. Раніше протезистом міг стати або реабілітолог, або фізичний терапевт. LMN поспілкувалась з Костянтином Никипанчуком, протезистом лікарні Святого Пантелеймона у Львові, який ще донедавна планував стати скульптором.

Від скульптора до протезиста

В 2016 році Костянтин, щоб навчатись на скульптора,переїхав до Львова з Коломиї. Здобув освіту у Львівській національній академії мистецтв на кафедрі монументально-декоративної скульптури. Під час навчання мав різноманітні замовлення. Наприклад, одного разу із товаришем-однокурсником вони створили скульптуру для військових 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». Зараз цей пам’ятник стоїть в Коломиї, неподалік військової частини. Навчання завершилось якраз тоді, коли розпочалась повномасштабна війна. Костянтин з другом працював над дизайнами, проте шукав шляхи, як стати корисним в умовах війни. Все змінилось тоді, колитовариш покликав його разом виготовляти протези в Перше медичне об’єднання ЛЬвова.

Костянтин поділився, що не розділяє свій фах та роботу, адже вони за специфікою дуже схожі.

«За деякий час мій друг знайшов дотичну до фаху, але в медичній сфері роботу – протезистом, й запросив мене. Коли ми прийшли в лікарню, потрібно було лише бажання та вміння працювати руками. Ми успішно пройшли випробувальний термін та розпочали роботу над створеннямпротезів. Через те, що сфера не була розвинена, ми, як в межах ТМО, так і закордоном, постійно вдосконалюємо свої навички. Наприклад, базового класичного протезування нижніх кінцівок нас вчили у Німеччині. Товариш вчився також в Італії. На посаді протезиста в лікарні Святого Пантелеймона, що входить до Першого медичного об’єднання Львова працюю вже 7 місяців. Я не змінив професію, а лише доповнив її», – каже чоловік.

Протезист – творча професія

Скульптори, як художники і протезисти займаються вивченням людських форм. Щоб створити для пацієнта протез, треба з кукси, так званої кінцівки, що буде протезуватись, зняти форму, яка і стане майбутнім протезом.

«Як триває процес створення протеза? Первинним етапом, при якому лікар ортопед готує куксу є ампутація кінцівки. Саме по кінцівці готується зліпок, по якому ми створюємогіпсову форму самого протезу. Протез має відповідати індивідуальним параметрам пацієнта, повторювати його кожен вигин. Ця річ є абсолютно унікальною і неповторною. Тож я вважаю, що це творча професія…Вручну створювати протез складно та довго. Але тепер ми маємо 3D принтер, який подарували нам друзі з Канади, з діаспори українців. Принтер значно полегшує нашу роботу – від сканування кінцівки до друку майже готового протезу. Просканована модель кінцівки пацієнта потрапляє в комп’ютер, ми її обробляємо і друкуємо на принтері. Потім деталі, які принтер не в змозі надрукувати – наприклад п’яти та стопа, доробляємо самі. Звичайно, коли ми отримали цей принтер, довго вчились з ним працювати. Але воно того вартує, адже одну гомілку (до коліна) за допомогою принтера я роблю за добу. Коли ти через муки і старання створюєш протез, відпускаєш пацієнта, а він приходить на другий день і каже – «дискомфорту немає, я як на своїй нозі», я щасливий», – поділився Костянтин.

Після встановлення протеза з пацієнтами працюють фізичні терапевти і там можуть з’явитись нюанси – дискомфорт, який виникає або через незвичність або фізіологію. Тоді протез потрібно коригувати.

Спочатку створюється тестовий протез, який змінюється на постійний через 2-3 місяці. З часом кінцівка худне та атрофується, тому через півроку пацієнта знову чекає коригування.

«Ми зараз переходимо на той етап, що протези мають бути не лише функціональні, а й гарні. Бо краса має значення для тих людей, які їх носитимуть. От так, як ми хочемо гарний одяг, взуття, так і з протезом», – пояснює протезист.

Незручно ходити по сходах

За словами чоловіка, найбільшу кількість протезів, які він створює – для військових.

«За 7 місяців з цивільних я протезував одну людину. Найбільше виготовив протезів для військових. Це дивовижні люди, хоча коли йшов на роботу, переживав про комунікацію з ними. Військові часто іронізують, але зберігають стійкість і позитив. Пам’ятаю ситуацію, як уодного військового була парна ампутація гомілок. Я виготовив для нього протези та повідомив, що спочатку, аби звикнути дозволено ходити прямо 15 хв на годину, і лише з милицями. А він прийшов за декілька днів без милиць, і каже, що треба підкрутити протез, бо не зручно ходити по сходах. Не знаю, звідки у них беруться сили..», – розповів Костянтин.

Найчастіше чоловік протезує нижні кінцівки до коліна, проте вже двічі брав участь у випадках протезування передпліччя. А також зараз він досліджує тему протезування очей. На момент нашого спілкування, Костянтин проходив ознайомчу лекцію з косметичного протезування очей у Польщі.