Як росія забороняла Святого Миколая і нав’язувала українцям Діда Мороза з Снігуронькою
Сьогодні, 6 грудня, ми відзначаємо день Святого Миколая. День сповнений магії та чудес, коли Святий Миколай вночі приходить до діток та кладе під подушку подарунки. Як з’явився Святий Миколай та чому радянська влада його забороняла? Де взявся Дід Мороз та Снігуронька і чому це було вигідно комуністам на той час? Про це все LMN поговорила з автором історичного YouTube-каналу “The Документаліст” Степаном Грицюком.
Усе почало змінюватися з 1917-го року, коли більшовики внаслідок перевороту прийшли до влади. Тоді вони спалювали та валили церкви, виносили ікони, трощили дзвони, оголосили війну Богу. Церкви закривали, а всередині робили конюшні чи стайні, тримали коней, викидали мощі святих. Більшовикам не подобалося, що люди були релігійними, адже вони релігію сприймали як певну конкуренцію. На їхню думку, люди мали вірити в леніна, маркса, енгельса, комунізм… Релігії там місця однозначно не було. Вони забороняли різні свята, починаючи від Великодня і закінчуючи Різдвом. Але розуміли, що людям треба дати щось натомість. Саме тоді і з’явилася “красная паска” і “комсомольське Різдво”. Спалювали опудала священиків, а замість хрестів був серп і молот. Під заборону тоді потрапив і Святий Миколай. На зміну йому пропаганда ввела нового персонажа – Діда Мороза. Його придумали в розпал сталінських репресій для того, щоб відвернути увагу населення від кривавого жахіття, яке вчиняли чекісти.
“Я досліджував багато російських джерел, і всі вони вказують, що це було в 1937-му році. Саме тоді був пік сталінських репресій. У той час, коли в катівнях вбивали людей, країна була напівзлиденна і напівголодна, в кремлі вирішили дати людям свято, так і з’явився Дід Мороз. Вперше він з’явився в московському будинку, де було помпезне святкування. Сценарій до свята писав автор сталінського гімну Сергій Михалков та провідний радянський дитячий письменник Лев Касіль. З того часу і аж до кінця розпаду радянської імперії Дід Мороз став головним персонажем комуністичної зими”, – зазначає автор проєкту.
Образ Діда Мороза придумав Павло Постишев. Він був одним з ініціаторів Голодомору, також займався розкуркуленням, колективізацією, нищив в Україні церкви. І за його задумом Дід Мороз мав стати “совітським” аналогом Святого Миколая. Червоним вони його зображували не просто так, адже саме це був колір комунізму.
“Більшовики таврували не лише священиків, а й Миколая. Вони називали його союзником попа і куркуля. Для українців це було дуже боляче, як і будь-яке гоніння на віру, тому що Святого Миколая дуже тут любили”, — розповідає Степан Грицюк.
Як зазначає пан Степан, для українців це був християнський святий. Про нього ходили легенди, як він підкидав мішечки із золотом чи іншими подарунками бідним людям. Дітки з усіх куточків країни писали листи Святому Миколаю, а під ранок знаходили торбинки з горішками, одягом чи солодощами. Збереглися листи, які діти-сироти в день Святого Миколая писали митрополитові Шептицькому, якого просили приїхати і називали найдорожчим татком. Проте “совіти” не могли пробачити такої любові до цього свята. Вони хотіли, щоб старі та малі любили лише їхніх вождів тому і вирішили придумати персонажа, який нестиме їхню ідеологію.
“Щодо образу Снігуроньки, то вона була не одразу. Перші роки на святі був лише Дід Мороз, а згодом з’явилася і Снігуронька. Це теж був елемент радянської пропаганди, вони мали бавити радісних “совітських” дітлахів, жодного релігійного змісту там вже не відчувалося”, — каже він.
Також є такі дані, що Постишев придумав Діда Мороза не на порожньому місці, а вкрав його з фінської міфології, де був сніговий монстр, який жив у засніженому лісі, лякав та морозив людей. Він був уособленням темряви та холоду. Його зображували на новорічних іграшках, листівках. У роки Другої світової війни на пропагандистських листівках він захищав країну від фашистсько-німецьких окупантів. А на новорічних листівках 60-х-70-х років з’являвся то поруч із хлопчиком космонавтом, то біля комсомольського потяга з написом «бам», то за штурвалом атомного криголама Арктика. Це була його “золота доба”.
Після розпаду радянського союзу цей Дід Мороз викорінювався довго, для частини українців він, можливо, й досі не зник.
“Вже навіть коли радянський союз розпався, я пам’ятаю, як у школі до дітей приходили Діди Морози, паралельно існував вже Святий Миколай, але ще й був Дід Мороз, і це було абсолютно нормально. Будемо відверті, в нас від Діда Мороза почали відмовлятися коли почалася вже ця російська агресія, коли ми зрозуміли, що таке рускій мір і цей персонаж однозначно зайвий в нашому житті.
Наш канал фактично розвінчує ці російські міфи, але часто в коментарях бачу людей, я розумію, що вони не з росії, а з України, які тримаються за рускій мір і доводять, що це все брехня, що я неправий, або не все так однозначно”, – розповідає Степан Грицюк.
Фото з каналу “The Документаліст” та відкритих джерел.
Найближчим часом наші менеджери дадуть відповідь