Михайло Когут: «Сонячні колектори для будинку – як для людини легені»
Марія Оринчак
Сонячний колектор – прилад, що поєднує в собі одразу кілька функцій. Він нагріває повітря, осушує його та вентилює будівлю. Патентом на розробку однієї з найсучасніших моделей володіє 50-річний Михайло Когут з Городоччини. LMN поспілкувалась із розробником приладу про практичність використання колекторів, їх вартість та перспективи розвитку.
У галузь енергозберігаючих технологій Михайло Когут потрапив свідомо. Каже, що після школи хотів бути вчителем праці. Але не склалось. Три роки прослужив на флоті. Вивчав різні прикладні технології: металообробку, радіоелектроніку. Далі пішов в бізнес. Відкрив майстерню по ремонту телевізорів. Близько десяти років займався цим.
«Потім була така історія: не дав розвалити колгоспну будівлю. Вона була з проблемами: сирість, пліснява. Оскільки гроші тоді всі були в бізнесі, почав шукати шляхи, як бюджетно привести її до ладу. Багато читав, аналізував різні технології. Натрапив на інформацію про сонячні колектори. Взяв, спробував зробити і зрозумів: це дуже недооцінена технологія. Настільки тим захопився, що вже десь років десять цим живу. На початку в мене був страх. Можливо, воно не працює. Можливо, я переоцінюю ці колектори. А зараз, коли є понад 10 років досвіду, можу сміливо рекомендувати усім», – розповідає Михайло.
Коли науковці побачили перші моделі чоловіка, то почали запрошувати на різноманітні виставки. Тоді, каже, навіть вдалось налагодити співпрацю з норвежцями. Ті профінансували встановлення колекторів на дерев’яних церквах Львівщини, що є пам’ятками архітектури.
«На дахах цих церков цвяха не можна забити, а мені дозволили свердлити дірки, де потрібно, – так вони зрозуміли вагу тієї технології для збереження архітектурної спадщини, якій сотні років», – зауважує Михайло.
Мав співпрацю і з Національною академією наук України. Властивості та характеристики сонячних колекторів, розроблених Михайлом, вивчали на рівні докторської дисертації. Одного разу також отримав грант від Організації об’єднаних націй. За дві з половиною тисячі євро закупив станки для виготовлення сучасніших моделей колекторів.
«Коли впевнився, що воно працює, почав пропонувати свої послуги у розв’язанні проблем. Багато хто спершу не довіряє, але коли запробують – то належно оцінюють. Починають встановлювати на інші кімнати», – додає чоловік.
Сонячний колектор – то як легені для будинку, запевняє Михайло. У будинку зазвичай менший тиск, як на вулиці. Коли відкриваються вікна-двері, всередину заходить повітря, яке несе з собою вологу. Чим більше людина в хаті опалює, тим виникають сприятливіші умови для того, щоб з’являлись грибки, будинок покривався мохом.
«Коли люди почали встановлювати пластикові вікна, штучно утепляти будинки, почали з’являтись проблеми. Фактично, люди почали перетворювати домівки у своєрідні термоси. Це все одно, що вдягнути взимку людину в дощовик якийсь і герметично закрити – сумнівно, що вона надовго зігріється, швидше спітніє, а потім змерзне. Так само і з будинками. Починає з’являтись сирість і таке інше. Колектор дозволяє будівлі дихати. Коли сонце на нього світить, він насичує будинок теплим повітрям, яке має дуже добрі властивості. Нагріваючись, це повітря має здатність вбирати вологу з різноманітних куточків. Колектор працює навіть коли сонце не світить. Його наявність дозволяє врівноважити тиск та підтримувати мікроклімат в належному стані», – розповідає Михайло.
Сонячні колектори революції для енергетики не роблять, однак зекономити не електриці дозволяють. Це, зауважує розробник, швидше про мікроклімат. Людина економить на ремонтах. А перш за все економить на здоров’ї.
«Чисте повітря зайвим точно не буває. Ми п’ємо воду кілька разів вдень, харчуємось кілька разів, а повітря вдихаємо постійно – нема 3 хвилини і все. Те, що наші легені зараз справляються з різними газами, не означає, що це прийнятно і вони не накопичуються. Зараз з пандемією люди мають розуміти, що легені треба берегти. Будівля має дихати. Свіже повітря має бути», – наголошує чоловік.
Зробити сонячний колектор, наголошує Михайло, можна навіть самотужки. Інструкції, пояснення принципів роботи є у Ютубі та на різних інтернет-форумах.
«Колись в мене працювали хлопці, які потім потрапили в АТО. Раз телефонує один з передової і скаржиться, що нема зовсім теплої води. Я йому й кажу: візьми щось чорне, наприклад чобіт, прив’яжи пляшку води, постав на сонце і будеш мати. Він, виходячи з того що мав, зробив так. То потім казав, що мали настільки гарячу воду, що навіть не очікували, треба було розчиняти. Це і є найпростіший сонячний колектор».
Ціни на ринку різняться. Михайло зізнається: якби колектори коштували три тисячі гривень, то ніхто б просто не зміг цим займатись, бо є багато різних витрат.
«Це як велосипед – є найпростіші моделі, а є надзвичайно складні, сучасні. Результат, відповідно, теж різниться. Щоб досягнути серйозних змін, треба потрудитись, мати певні навики та знання».
Встановлення колектора окуповується за два-три роки. В Іспанії, ділиться Михайло, колектори коштують від півтори тисячі євро. У Німеччині – дві тисячі євро. Проте ці моделі український розробник вважає не надто сучасними.
Зараз Михайло працює над лінійками різних колекторів. Раніше робив металеві, тепер розробляє дерев’яні, ще більш екологічні. Бачить потребу та запит на колектори, тож найближчим часом планує запустити серійне виробництво та почати виготовляти в промислових масштабах.
«Клієнти бувають різні. Є люди, які поставили, я їх через деякий час питаю, як справи, чи все працює, то кажуть, що не знають. Тоді раджу на деякий час закрити і поспостерігати та пригадати, як було раніше. Є й ті, хто бачить різницю дуже чітко, звертаються по нові. В мене є люди, які встановили вже по 5 колекторів».
Більше, каже Михайло, колектори ставлять у приватних будинках в містечках та селах. Встановлювати їх вартує і на готелі та ресторани.
«Особливо зараз, коли вводять локдауни. Закриті приміщення просто задихаються. Люблю встановлювати там, де є велика проблема. Тоді чітко помітно різницю. А коли проблема невелика, люди за день-два забувають, як було раніше, і не помічають результату».
Будинок з колектором – це як одяг, який гарно дихає, підсумовує Михайло. Каже, що один з його колекторів вже опинився в Неаполі в Італії. На міжнародний ринок виходити поки не планує. Хоче, аби якомога більше українців усвідомили цінність такого приладу та переконались у його необхідності на власному досвіді.
Найближчим часом наші менеджери дадуть відповідь
