Психологія конфлікту: як підтримати стосунки з людьми під час війни, а не зіпсувати їх

Війна змінює українців, спрацьовує як каталізатор багатьох процесів. Агресія, відчай, нерозуміння “а чому я”, заздрість та примус до чогось – те, що змушує нас входити у конфлікт з людиною, яка має іншу думку. Про те, як реагувати на ситуації агресії у громадських місцях, як правильно спілкуватися з людьми, які отримали будь-які травми внаслідок війни та як бути у мовному конфлікті LMN розповіла психотерапевт Юлія Тетерко.

Конфлікт – це зіткнення різних інтересів, потреб або цінностей між двома чи більше сторонами. 

У період війни існує кілька категорій людей, які найбільш вразливі до конфліктів. Серед них психологиня виділяє: 

1. Військовослужбовці – через постійний стрес і напруження можуть провокувати конфлікти.
2. Біженці та внутрішньо переміщені особи– через втрату домівок і невизначеність майбутнього.
3. Люди з різними політичними поглядами– розбіжності у поглядах на війну можуть призводити до конфліктів.
4. Родини загиблих чи поранених– сильний емоційний біль часто перетворюється на роздратування.
5. Громадяни, які пережили окупацію чи активні бойові дії– посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) може викликати непередбачувані реакції.

У таких ситуаціях важливо: 

1. Зберігати спокій– не відповідати агресією на агресію.
2. Вислухати– дати можливість висловити свої емоції.
3. Говорити спокійно і ввічливо– підтримувати нейтральний тон.
4. Показувати емпатію– дати зрозуміти, що ви розумієте стан людини.
5. Спробувати змінити тему розмови, або запропонувати діяльність, яка допоможе зняти напругу.

Мою подругу/друга військового поранили. Він/вона не може повернутися на фронт. Як я можу допомогти? Про що запитувати? Чи я не зроблю гірше? Такі запитання виникають неодноразово у тих, чиї близькі повернулися додому з пораненням. Юлія Тетерко виділяє 6 порад, щоб не нашкодити, а допомогти.

1. Поважати їхній досвід – уникати зайвих запитань.
2. Бути терплячими – розуміти, що їм може бути важко говорити про свої травми.
3. Вислуховувати – дати можливість висловитися.
4. Уникати жалості – краще показувати підтримку і готовність допомогти.
5. Пропонувати допомогу – запитати, чим ви можете бути корисними.
6. Бути тактовними – уникати нав’язливих запитань або коментарів про їхній стан.

Пані Юлія зазначає, що питання мови однозначно дуже складне в наш час, тому стає каталізатором багатьох конфліктів. Для того, щоб запобігти сварок на цю тему необхідно бути толерантними – поважати вибір кожного щодо мови спілкування. Пояснювати свою позицію – без агресії розказати, чому ви обрали ту чи іншу мову. Уникати провокацій – не реагувати агресивно на вибір інших. Підтримувати діалог – намагатися знайти спільні точки дотику. Приймати різноманітність – розуміти, що люди мають різні погляди і переконання. Бути прикладом – демонструвати позитивне ставлення до вибору мови, яке не викликає конфліктів.

Найголовніше для нас усіх зараз — це єдність, підтримка та допомога. Не піддавайтеся негативним емоціям і будьте чесні у своїх словах, діях та вчинках.