29-річна Марія з Перемишлянської громади Львівщини вже три роки живе у Дубаї. Після останніх атак Ірану місто регулярно оголошує повітряні тривоги, а мешканці дедалі частіше думають про виїзд. Жінка розповіла, як у місті дізналися про перші вибухи, де люди ховаються та чи реально зараз вилетіти.
Перші вибухи, за її словами, стали повною несподіванкою.
“Коли були перші вибухи – я була на роботі. До того ніхто нікого не попереджав, не було жодної інформації про можливу атаку зі сторони Ірану”, – розповідає Марія.
Жінка пригадує, що подібна ситуація вже траплялася раніше.
“Пів року тому, десь у червні, була схожа ситуація: Іран тоді вдарив по американських базах у Катарі і польоти призупинили на два дні. Але згодом усе владналося. Зараз все трохи гірше”.
За словами Марії, у перші години після початку атаки люди не розуміли, що відбувається, адже у місцевих медіа майже не було інформації.
“У перший день ми не розуміли, що робиться. У місцевих медіа не було ніяких новин, тому всю інформацію я читала з українських пабліків”, — каже вона.
Попри атаки, значну роль у безпеці відіграє система протиповітряної оборони.
“Атака почалася близько обіду, але величезний плюс у тому, що у Дубаї хороше ППО і насправді мало що долітає”, — додає Марія.
За її словами, повітряні тривоги у місті оголошують майже щодня, однак вони тривають відносно недовго.
“Тривога зазвичай триває приблизно 20–30 хвилин. Були випадки, коли “шахеди” прилітали по готелях або аеропортах”.
При цьому, повноцінних укриттів у місті небагато.
“Укриття є у висотках – це здебільшого паркінги. У моєму випадку укриттям є просто перший поверх будівлі”, – каже вона.
Попри небезпеку, місто продовжує жити у звичному ритмі.
“Магазини, транспорт, заклади працюють, ніяких обмежень немає, але люди менше виходять на вулицю через страх”.
За словами Марії, дедалі більше мешканців думають про виїзд.
“Багато хто шукає варіанти, щоб виїхати. Люди пригнічені, але насправді вже адаптувалися до ситуації. Найбільше зараз обговорюють війну, бізнес у таких умовах і можливі варіанти виїзду”.
Водночас отримати достовірну інформацію про обстріли непросто.
“Інформацію знайти дуже важко, хіба що у якихось закритих каналах. У плані комунікації влади з людьми – все доволі сумно”, – каже вона.
Також проблемою стали перельоти.
“Виїхати можна, але все залежить від “везіння”. Якщо, наприклад, сьогодні у тебе політ, але буде тривога, його можуть перенести або взагалі скасувати. Я також знаю випадки, коли під час зльоту літак супроводжували винищувачі F-16”, – додає Марія.
Нагадаємо, що 28 лютого, Дубай пережив те, що вважалося абсолютно неможливим: іранські ударні дрони «Шахед» і балістичні ракети почали падати в центрі міста. Не десь на околиці, не поруч із американськими базами — а там, де за кілька годин до того туристи фотографувалися на тлі Бурдж Халіфи і їли в ресторанах з видом на фонтани. Міжнародний аеропорт Дубая, його визначна пам’ятка – готель Burj Al Arab – і штучний острів Пальма Джумейра зазнали пошкоджень. У сусідньому Омані комерційний порт Дукм став мішенню для двох безпілотників, в результаті чого було поранено одного працівника, повідомило державне інформаційне агентство.
