Як зазначив історик пан Микола, тоді в Гуті Пеняцькій німецька окупаційна влада зробила показову страту над місцевими мешканцями, які нібито допомагали у вбивстві трьох німецьких солдатів, що вели там поліційну акцію. За пошуковими роботами також приїхала стежити Малґожата Ґосньовська-Коля. Вона розповіла, що 28 лютого 1944 року вбили 15 членів її родини, найменшому з яких було 3 роки, а матері вдалося вижити.
“Для мене це складна ситуація, бо я емоційно дуже зв’язана з цим місцем”, – каже вона.
Вона пригадала як їй розповідала її мама, що Гута Пеняцька було великим селом, там налічувалося 172 господарства, а в селі мешкали прості люди. Це було етнічне польське село, а в навколишніх селах проживали мішані українсько-польські родини.