Врятовані, які рятують: історії собак із львівського «Хвостик Фесту»

У львівському Парку культури відбувся дводенний «Хвостик Фест», який зібрав тисячі містян із домашніми улюбленцями. Для відвідувачів організували ярмарок українських брендів, конкурси, майстер-класи з кінологами, басейни та смугу перешкод для собак. Окремою частиною фестивалю стала допомога притулкам і тваринам, які шукають нові родини.

«Хвостик Фест» об’єднав тисячі містян із чотирилапими. Пройти навіть кілька метрів, щоб не зупинитись, було просто неможливо. В одному басейні собаки обережно мочили лапи, в іншому – з розгону стрибали у воду. Поруч хвостаті учасники долали смугу перешкод, випрошували смаколики біля яток і позували господарям у фотозонах. Українські бренди привезли  на фест одяг, аксесуари й десерти для тварин, а зоозахисники нагадували гостям про собак із притулків, які досі шукають родини.

Співзасновник фестивалю Богдан розповів, що головним натхненником події та обличчям її логотипу став його джек-рассел Містер Кусь.

«Ми взяли його під Києвом на другий місяць повномасштабної війни. Звати його Містер Кусь, це його повна кличка. Створюючи “Хвостик Фест”, ми прагнули показати, що культура поводження з тваринами змінюється, і що тварина це повноцінний член родини», – каже Богдан.

Серед гостей фестивалю було багато людей, які прийшли з кількома собаками. Львів’янка Наталя привела аж чотирьох: Лайму, Камілу, Квіточку та Зірочку. Усіх їх по черзі жінка забрала з притулку.

«Ми чекали цього фестивалю цілий рік, бо минулого року вже були на ньому, а мої собаки дуже люблять смаколики., а тут ними пригощають. Оце Лайма, це Каміла, це Квіточка, а це Зірочка. Вони всі з притулку взяті, це моя сім’я. Наприклад, Квіточка всього боїться, але якщо вона хитає хвостиком, значит, їй тут подобається», – ділиться Наталя.

Каміла не має однієї ніжки, однак, за словами власниці, вона дуже розумна й добра. Найстарша собака Наталі, Лайма, допомагає пораненим українським військовим.

«Це правда, що собаки як реабілітологи, мені вони дуже допомагають. У мене Лайма займається в госпіталях із військовими, реабілітує їх і приводить до нормального стану дуже швидко. Вона знає, як до них підійти, вона ненав’язливо сама все робить, я команди жодні не даю», – розповідає жінка.

Поміж відвідувачів вирізнялася яскраво вбрана Юлія. На фестиваль вона завітала з трьома песиками, яким дала не менш яскраві домашні клички: Роко «Містер Язикашка», «Містер Піскля» та «пан Бублик коричневі штанішки».

«Ми вже другий рік тут. Моєму Бублику найбільше подобається спілкуватися з іншими. Він у мене “дворянин”, трохи дикуватий, раніше, мабуть, у клітці жив. Але він дуже добрий хлопчик і хоче уваги. А ось цей хлопчик схильний до змагань, ми будемо брати участь у конкурсі краси та талантів, знаємо багато команд і можемо здивувати», – каже Юлія.

У кожного з її песиків своя історія порятунку. Одного хлопчика жінці відправили потягом із зони бойових дій через волонтерів, другого вона подарувала чоловікові на день народження, а третій став «кармічним».

«Я взяла його з вулиці. Він цілий рік ходив за мною просто по п’ятах: спав під під’їздом, спав під моєю роботою. Куди я, туди й він. І мені всі казали: “Юля, це вже знак, просто бери собаку!” Для мене собаки –  це справжні реабілітологи й лікарі емоційного стану у цей складний час. Ти приходиш додому, і в тебе там є гармонія та затишок із твоїми улюбленцями», – ділиться Юлія.

Одна з яток на ярмарку більше нагадувала вітрину кондитерської: на ній лежали торти, капкейки, пряники та навіть м’ясне «тірамісу» для тварин. Співзасновники бренду Борис та Анастасія розповіли, що почали готувати такі смаколики ще у 2022 році для власної собаки Ванди.

«Ми взяли Ванду з вулиці під час ковіду, це був такий “ковідний пес”. Взяли на перетримку лише на три дні. А на третій день прийшли люди знайомитися, то ми з Анастасією вже двоє плакали, що нікому її не віддамо! Так вона в нас і живе вже шостий рік. А почали готувати, бо робили для своєї собаки й не хотіли купляти магазинне. Потім робили друзям-собачникам на дні народження, був фурор. І ми вирішили ділитися цією радістю з усіма», – пригадує Борис.

У меню є м’ясне «тірамісу» із савоярді, капкейки з м’ясом кролика, качки, баранини та яловичини, а також пряники.

«Ми використовуємо тільки якісну сировину людського рівня. Наприклад, пряники робимо саме з натуральною корицею, а не з касією, бо касія собакам заборонена. А коричневий колір на десертах це не какао, а кероб, який є безпечною альтернативою. Наша Ванда найбільше любить саме пряники та м’ясні цукерки, які їй на один кусь», – розповідає Борис.

Спеціально для фестивалю Борис та Анастасія випекли серію благодійних пряників. Усі кошти від їхнього продажу спрямовують на підтримку «Домівки врятованих тварин». Пряники роблять простими й несолодкими, тому, за словами виробників, вони підходять і собакам, і людям.

Поруч стояла вивіска «Песо-бар: смачніше, ніж у людей». Там разом із волонтерами «Домівки врятованих тварин» гостей зустрічала собака Лінда. Вона охоче підходила до людей, дозволяла себе гладити й ніби демонструвала головний аргумент на користь свого майбутнього всиновлення – лагідний характер.

Раніше Лінда жила з батьком військовослужбовця. Чоловік помер, поки його син захищав Україну на фронті. Сам захисник зараз перебуває на важкій реабілітації та протезуванні після поранення, тому фізично не має змоги забрати собаку до себе.

«Для Лінди та інших чотирилапих із притулків цей фестиваль – це можливість вийти до людей, показати, скільки в них тепла, і, можливо, знайти нову люблячу родину», – зазначає волонтерка.

Загалом, фестиваль залишив по собі  не лише відчуття затишку, історії Лайми, Кнопи, Лінди та інших собак нагадали: тварини, яких одного разу врятували люди, згодом нерідко самі стають для них підтримкою. А дехто з них іще чекає на людину, з якою нарешті зможе повернутися додому.

Підготувала Вікторія Войтович