“Все було чудово, поки я не дізналася, що вагітна”: історія жінки, яка постраждала від домашнього насильства
У юності, або ж у дорослому віці, у родинах з дітьми чи без, відкрито чи приховано домашнє насильство прогресує у багатьох українських сім’ях, і на жаль, говорити про це досі не стало нормою. “Б’є – значить любить”, “терпи заради дітей”, “не виноси бруд з хати” – такі фрази неодноразово чули жінки, які не знають, що таке щасливі стосунки. Впродовж 2024 року до поліції Львівщини надійшло 7975 повідомлень за фактом вчинення домашнього насильства, які знайшли своє підтвердження. До міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок LMN поспілкувалася з жінкою, яка постраждала від домашнього насильства і навіть після розлучення її колишній чоловік продовжує маніпулювати, ображати та піднімає на неї руку. Куди звертатися та які “червоні прапорці” у чоловіках повинні насторожувати – далі у матеріалі.
Олександра (ім’я героїні змінено задля анонімності) була одружена 3 роки, чоловік – військовий прикордонник. Проте, у 2019 розлучилася, тому що він став часто ображати жінку та піднімати на неї руку. З її слів, спочатку все було чудово, а негативні зміни прийшли після того, як вона дізналася що вагітна.
“Він був такий дуже самозакоханий нарцис. Коли я завагітніла, його дуже нервувало, що мене нудить, що я хочу раніше лягти спати, а не святкувати щось до пів ночі, тощо. Коли в нас народилася дочка, він почав мені казати, що я змінилася, на що я відповідала, що дивно, що ти не змінився, тому що, коли з’являється дитина – це нормально”, – ділиться жінка.
Від першого шлюбу в чоловіка вже був син, який часто проводив час з татом та його новою дружиною. Коли спільній дочці подружжя було 2 місяці, чоловік привів додому сина, який був хворий, на що жінка відреагувала не дуже позитивно.
“Коли дочці було 2 місяці він привів до нас в однокімнатну квартиру свого сина, який мав сильний нежить. Я запитала його для чого він це зробив, адже малій 2 місяці, чим я мала б її лікувати, якби вона захворіла? Він на мене образився, бо я ніби передбачила ту ситуацію. Так і сталося, дочка підхопила вірус. Чоловік дуже нервувався і вважав, що я виню його сина, хоча насправді винним для мене був він, адже саме він, як батько, поставився недбало до здоров’я немовляти. Одного разу, коли я тримала її на руках і ми почали сваритися через те, що вона захворіла, він забрав її, поклав у ліжечку, притиснув мене до стіні, почав бити по лиці зі словами “я тебе заб’ю”. Чим я тоді думала, що не написала на нього жодної заяви – не знаю. Я не можу це пояснити, напевно боялася”, – пригадує Олександра.
Згодом такі ситуації почали ставати “звичною поведінкою” для пари і це повторювалася не один раз. У 2019-му році подружжя вирішило розлучитись і районна адміністрація своїм розпорядженням призначила чоловіку тричі на тиждень можливість бачитися з дочкою. Як розповіла Олександра, образи в її сторону не зменшились, колишній чоловік робив це щоразу, як вони бачились. Тоді жінка писала кілька заяв в поліцію, де з ним проводили бесіди. Останньою краплею стало те, що одного разу, коли по дочку вийшла мама Олександри, чоловік копнув її в ногу та почав обзивати.
“Він мав ключі від мого двору і моя мама, яка вийшла по малу, запитала де він їх взяв, після чого він взяв і копнув її в коліно, знаючи те, що мама мала дві операції на ногу. Вона подзвонила до мене і я вибігла, почала питати, нащо він це зробив – він вдарив мене на очах у дитини. Вона дуже злякалася, почала плакати. Після цієї ситуації я написала заяву в поліцію і зараз чекаю на їхнє рішення”, – розповідає постраждала.
Жінка зазначає, що вона почала про це говорити і щось робити (звертатися до поліції, тощо) тому, що поставила перед собою запитання: “Якого майбутнього ти хочеш своїй дитині? Яким воно може стати, коли вона вбирає в себе з дитинства, що з роллю жертви, об яку періодично витирають ноги , треба миритися?”
“Колись, здається Шептицький казав, не вчіть дітей, а будьте їм прикладом, бо в тій чи іншій мірі самооцінка і особисті кордони формуються з раннього дитинства. І коли навколо постійно бʼють і плачуть – це починає здаватись нормою, а вона має вчитися, що себе треба захищати. Ще один урок: завжди є не байдужі люди. Не все в цьому світі, слава Богу, вирішують гроші і звʼязки. Так, нам далеко ще до соціальної справедливості, але все ж боротися і прагнути бути щасливою все ж краще, ніж терпіти”, – вважає жінка.
Традиційно розрізняють психологічне, економічне, сексуальне та фізичне насильство, проте дуже часто всі ці прояви супроводжують одне одного.
Крім того, варто занепокоїтись та звернутися по допомогу, якщо ваш партнер:
Варто пам’ятати, що у зв’язку з повномасштабним вторгенням багато чоловіків, які повертаються із зони бойових дій, також можуть несвідомо чинити домашнє насильство. Як зазначила Марта Василькевич, керівниця сектору протидії домашньому насильства Львівського районного управління поліції 1 ГУНП у Львівській області, звернення жінок про вчинення домашнього насильства від таких категорій осіб – зростають.
“Якщо говорити про військовослужбовців, то звернення зростають. І така категорія осіб, як військові, також перебувають на обліку в категорії “кривдник”. Це і військові, які повернулися з зони бойових дій на лікування, у відпустку, так і військові, які несуть службу у військових частинах, що розташовані на території області. Останнім часом ми спостерігаємо збільшення кількості таких звернень від жінок”, – каже вона.
Якщо ви постраждали від домашнього насильства, негайно звертайтесь до поліції: на оперативну лінію 102, у територіальні підрозділи або до дільничного офіцера поліції/поліцейського офіцера громади.
“Працівники поліції реагують на усі повідомлення без винятку, але категорія повідомлень про вчинення домашнього насильства, це ті повідомлення, які відносяться до таких, що потребують особливої уваги. Тому, не мовчіть та не терпіть. Насильство – це злочин, про який не можна мовчати. А звернення до поліції може допомогти, а іноді й врятувати життя”, – запевняє Марта Василькевич.
Найближчим часом наші менеджери дадуть відповідь
