Психолог Богдана Янків: «Здоров’я дитини важливіше за добру оцінку»

Тетяна Пасічник

Закінчився навчальний семестр. Студенти пережили сесію, учні – підсумкові роботи. Для кожного – це своєрідний стрес. Які наслідки може мати переживання під час іспиту чи контрольної? Як навчитися не хвилюватися? Про це говоримо з львівським психологом Богданою Янків.

– Емоційне ставлення до навчання залежить від темпераменту людини? Якому типу легше переживати такі навантаження?

Немає людей, які ніколи не хвилюються, просто кожен переживає це по-різному. Екстраверти виносять всі свої хвилювання назовні. Вони можуть плакати, говорити про свої переживання. Інтроверти, навпаки, тримають все в собі. Саме тому з екстравертами легше – їх можна підтримати, допомогти, а в іншому випадку близькі люди безсилі.

– Буває, перед екзаменом в студентів трусяться руки, пропадає апетит. Чому дехто сприймає перевірку знань так панічно?

Бо має ідеалістичне ставлення до навчання, перфекціонізм, та амбітності. Треба дивитись на проблему глибше. Все йде з дитинства. Батьки, які у своєму житті не досягнули бажаного, стараються це втілити у життя своїх дітей. Слова мами чи тата – “так тобі буде краще, я у свій час цього не зробила, тому шкодую” – переконують дитину зробити так, як їй кажуть. Вона боїться впасти в очах батьків, хоче зробити все, аби здійснити їх мрію. Та здоров’я дитини важливіше за добру оцінку.

До того ж батьки не завжди можуть точно знати, що для дитини краще. Коли підліток виростає і розуміє, що це не його місце у житті, то починає змінювати кілька професій, кілька робіт. Ці пошуки можуть тривати 5-10 років, і тоді людина дуже пізно знаходить себе і своє призначення. Важливо не збивати дитину з дороги, не заставляти роботи те, чого не хоче, а навпаки, давати волю думкам і прагненням.

– Як заспокоїтися перед іспитом?

Найперше треба запитати себе: “Що найгірше може статись, якщо я його провалю?” Написати всі пункти собі на листочку і проаналізувати. Чи дійсно це настільки важливо для вашого життя? Можливо, є щось цінніше? І чи варті ці пункти того, щоб потім півроку відновлювати нервову систему?

Якщо ніяк не вдається взяти себе в руки, раджу такі дієві методи. Поприсідайте. Це допоможе зняти напругу всього тіла. Пийте воду. Коли немовля плаче, мама годує його грудьми і воно заспокоюється. Це спрацьовує і в дорослому житті. Сконцентруйте увагу на одному предметі. Знайдіть у приміщенні найвищий цікавий об’єкт. Люстра, орнамент, картина, надпис — не важливо. Скеруйте всі думки на цей об’єкт. Що я бачу зараз? Якого воно розміру? Якого кольору? На що схоже? Подумайте про це 1-3 хвилини. Мозок розвантажиться, ви відволічетеся від хвилювань.

“Якщо я постараюсь, спробую не хвилюватись!”. Переконуйте себе у цьому та одночасно глибоко дихайте. При цьому, вдихаючи, на декілька секунд затримуйте подих, та видихаючи, робіть те саме. І так 5-6 разів. Не потрібно виконувати вправу до запаморочення. Це повинно бути для вас комфортно. Після цього дихання врегульовується і людина відчуває спокій.

– Можете порадити методи, як добре підготуватися до сесії? Засвоїти великий об’єм інформації?

Оптимальний час для того, щоб засвоїти матеріал, – з 7.00 до 11.00 та з 14.00 до 16.00. Тоді мозок активно сприймає інформацію. Готуватись краще поступово, з перервами на розмови, прогулянку або інший відпочинок.

Є спеціальна методика — ейдетика, яка розвиває пам’ять. Коли вчите щось, вдумуйтесь у слова. Уявляйте собі це все насправді, візуально. Так краще запам’ятовується.

Оксана Мартинник, дитячий лікар, оториноларинголог КНП “1-ша міська поліклініка м. Львова”:

«Раджу батькам проговорювати з дітьми всі проблеми і хвилювання. Бо коли вони будуть тримати переживання в собі і тривалий час перебуватимуть в нервовому напруженні, це може мати різні наслідки – від поганого настрою, невеликої висипки, гострих респіраторних інфекцій до серйозних хвороб. Таких як захворювання шлунково-кишкового тракту, починаючи з гастриту і до виразкової хвороби.

Стрес може дати поштовх до загострення різних захворювань. Наприклад, цукровий діабет, бронхіальна астма, псоріаз, інші хвороби мають значно серйознішу етіологію, але їх часто виявляють саме після сильного нервового напруження, стресу і психологічного перевантаження».