Ферми повертаються: самбірська історія

Світлана Андрейчикова

На Самбірщині реалізували проект фермерського господарства

У господарствах Львівщини налічується понад 112 тисяч корів. Нині державна політика спрямована на підтримку вже працюючих господарств. Для цього діє низка програм. Та не менш пріоритетним напрямком є напрацювання механізму реєстрації сімейних ферм.

8 листопада на хуторі Білоки урочисто відкрили сімейну ферму Ігоря Бахура. Це стало можливим завдяки його участі в українсько-канадському проекті «Підтримка молочного бізнесу в Україні».

Новозбудоване фермерське господарство розташоване на площі 4 гектари. Приміщення розраховане на 30 голів великої рогатої худоби, обладнане мобільною доїльною установкою та охолоджувачем молока.

На відкритті консультант канадського проекту «Розвиток молочного бізнесу в Україні» Люк Шассе зазначив:

“Приємно бачити, що ферми, які ми відкриваємо, – це власність молодих людей, які не побоялися взяти на себе таку відповідальність. Пригадую, як започаткував свій бізнес у далекому 1981 році. На початку завжди  складно, адже хочеться бути успішним в усьому й одразу, тому бажаю натхнення, терпіння і швидкого розвитку вашому господарству, а ми зі свого боку раді допомагати вам у цій гарній справі”.

Фермер не планує зупинятися на досягнутому. І хоча поки має лише 6, у його планах розширити господарство та придбати техніку для обробки сільськогосподарських угідь. Є можливість і добудувати корівник, якщо добре підуть справи.

Вмовили Ігоря Бахура розповісти про те, як прийняв рішення стати фермером, який шлях  пройшов, аби цього досягнути.

Так, перед тим, як розпочати свою діяльність я не тільки вивчав досвід молочних ферм, але й самостійно проводив усі необхідні розрахунки. До цього я займався підприємницькою діяльністю, але мав земельну ділянку, планував   вирощувати бичків.

Варто зрозуміти, що у такому виді діяльності усе взаємопов”язане. Наприклад, щоб отримувати багато якісного молока, потрібно належно годувати корів, потрібен корм. Аби мати свій корм, потрібні сіножаті та   пасовище, а щоб  заготовляти корми – необхідний  трактор та інша техніка… Якщо всього цього не мати, то відповідно і підприємство не таке рентабельне.

Я маю можливість і тому робитиму для них пасовище.

Наразі 6 корів, не рахуючи телят. Але у планах – розширення молочного виробництва. До Нового року плануємо збільшити поголів’я до п’ятнадцяти. А взагалі маю мрію – 60 корів. Це саменталовська порода. Ожнак планую придбати корів у людей.

Найголовніше – досвід, знання. А з матеріальних благ – це танкер під молоко, доїльний апарат, килимки, освітлення. Проект – це моє навчання, від’їздив туди 1,5 роки. Багато товаришів, у яких можу запитати поради.

Поки що не можу сказати. Корова, яка дає багато  молока, окуповується за рік. У саму ферму я вклав 425 тисяч гривень, але вона ще не завершена. Ферма без корів мені обійдеться у понад 600 тисяч гривень. Приміщення я будував “з нуля”.

Оптовий збут молока. Щодо сиру, то зараз важко ще щось сказати. Та й молока я ще не здавав. Планую почати з весни.

Її нема. Конкуренція зовсім відсутня.