Гінеколог Людмила Ткачук: “Буває, жінки по 2-3 місяці ходять з кровотечею”

Більшість українських жінок не вміють себе шанувати, дбати про своє здоров’я та приділяти собі час. Вони не ходять на профілактичні обстеження до лікарів та тяжко працюють, тому й часто хворіють. Про це LMN розповіла завідувачка гінекологічного відділення лікарні Львівської залізниці Людмила Ткачук, яка більше 20 років рятує пацієнток від «жіночих проблем».

– В трійку лідерів входять ендометріоз, захворювання шийки матки та кісти яєчників – як доброякісні, так і злоякісні. В кожної третьої жінки, яка не може самостійно завагітніти, діагностуємо ендометріоз. Друге місце займають передракові та злоякісні захворювання шийки матки. Сумна статистика свідчить, що навіть у дівчат, які щойно розпочали статеве життя, виявляють важку дисплазію шийки матки. Наймолодша наша пацієнта, в якої діагностували таку недугу, мала всього 19 років.

В світі ця проблема вирішена просто – існує вакцина від папіломавірусу людини, який передається статевим шляхом і є причиною 99% випадків раку шийки матки. Наприклад, в Австралії в 2007 році всім дівчаткам-підліткам провели безкоштовну вакцинацію. Це виявилося настільки успішним, що в 2013 році вакцинували всіх хлопчиків. Таким чином австралійці майже повністю подолали рак шийки матки. У нас в державі ця вакцина вже теж є безкоштовною, щеплення слід проводити з 9 до 14 років. Вважають, що це треба зробити до початку статевого життя. А також, коли виявили папіломавірус людини, вакцинують і жінок. Але українці мають страх перед вакцинацією і відмовляються він неї. Це неправильно.

– Таких мало, дуже мало. Якщо жінка думає, що достатньо зробити манікюр та зачіску  і вона буде виглядати гарною – це неправда. У нас тепер майже кожна жінка доглянута, але вона роками не ходить до лікарів. Хоча раз в рік обов’язково має відвідувати гінеколога та стоматолога. Коли жінка здорова, ще й зробить гарний манікюр та зачіску, вона буде сяяти. Здорове тіло, гарна усмішка виглядає так само сексуально та гарно, як і модний татуаж та нова сукня.

Зараз багато жінок з недіагностованими пухлинами – без особливих скарг – нехтують візитами до гінеколога. У всьому світі під час операцій намагаються максимально зберігати органи, навіть при онкопатології. Якщо жінка звернеться на ранній стадії недуги, операцію можна провести лапароскопічно. Ці операції безшовні та безкровні. В Америці та Європі жінки після таких операцій в той же день йдуть додому. У нас, на жаль, пацієнтки зазвичай звертаються надто пізно. Буває, по 2-3 місяці ходять з кровотечею і не роблять з того проблеми. І тільки, коли з’являються симптоми анемії – запаморочення, слабість, миготіння перед очима, тоді жінка потрапляє до гінеколога. Жінки не йдуть до лікаря, а слухають сусідок, або ж читають поради в інтернеті. І у кожної є пояснення: «чоловік пив», «чоловік на заробітках», «діти малі – не було з ким залишити».

– Гінекологічні проблеми , скоріш за все, виникають через психологічні проблеми. Стрес відіграє дуже велику роль, бо послаблює імунітет . І не тільки у жінок. Зараз молоді чоловіки часто страждають від непліддя. Коли до мене звертаються такі подружжя, спочатку обстежую чоловіка. Це значно дешевше, ніж обстеження жінки. Коли ж у нього проблем немає, тоді беруся за жінку. У моїй практиці було лише три чоловіки, в яких були хороші результати аналізів – спермограми. Всі решта потребували допомоги фахівців. До цього докладається екологія. Також ми не знаємо, які продукти вживаємо. Якщо на упаковці написали, що без ГМО та антибіотиків, ніхто не скаже, чи це правда.

Але одного разу до мене звернулася пара, в якої 14 років не було дітей. Основна проблема – у чоловікові. Хоча жінку ми теж лікували. Чоловіком тоді займався відомий уролог. Але дійшов до висновку, що подружжю допоможе лише штучне запліднення. Почалася війна, чоловіка призвали в армію. Через рік він повернувся і дружина завагітніла. Це той випадок, коли стрес пішов на користь.

– Дуже багато пацієнток, які позбавлені слуху. Одного разу перекладач привела до мене німу дівчину, відтоді я з такими пацієнтками працюю. Ними ніхто не займається на державному рівні. З першою пацієнткою мені було особливо важко, я нічого не розуміла. Тоді ми почали переписуватися. Так тепер їх і лікую.

Не так давно у мене була німа пацієнтка з Вінницької області. На Львівщину приїхала у пошуках кращої долі. Влаштувалася на «Фуджікуру», де їй обіцяли хорошу зарплату. З чоловіком – він теж не розмовляє – 4 роки не мали дітей. Прийшли на обстеження. У жінки виявили велику кисту яйника. Чоловіка теж пролікували. Через погані умови на роботі вони повернулися додому, а курс лікування не завершили. Ми з нею місяцями переписувалися, вели перемовини через чужих людей. Через 7 місяців отримую позитивний тест – дві смужки. Потім приходить фото УЗД – 12 тижнів вагітності. І останнє повідомлення: народила дівчинку, 3200. Маленька крихітка – повністю здорова.

– Потрібно усвідомити: якщо я не буду піклуватися про себе та своє здоров’я, то згодом не зможу піклуватися про чоловіка, дітей, рідних та близьких. До того ж ці люди так само хочуть бачити свою кохану дружину та маму здоровою, щасливою та усміхненою. Кожна з нас має виробити собі звичку: регулярно відвідувати лікаря і навчити цього своїх рідних. Хворобу легше попередити, ніж лікувати.

Також українки тяжко працюють. До прикладу, у сусідній Польщі – майже два мільйони наших заробітчан. У мене багато пацієнток, які приїжджають із заробіток з Польщі, Італії, Англії, Чехії і навіть з Кіпру. Усі розповідають, що наші дипломи там недійсні, тому працюють прибиральницями, доглядальницями та годувальницями. Жодна полька, італійка чи іспанка не готує вдома їсти, хіба для душі якийсь салатик. Їдять у ресторанах, або ж те, що готують для них українки. Моя пацієнтка, що працює в пекарні в Польщі, встає о четвертій ранку, пече свіжий хліб та булочки. Тоді робить декілька тисяч канапок. Поляки зранку перед роботою снідають цими канапками з кавою. Вона обурюється: «За ці гроші можна купити цілий батон і зробити скільки хочеш канапок». Нас це дивує, бо ми себе не любимо. Ми, жінки, завжди все беремо на себе. В Італії є село, де працюють шість львів’янок – усі мої пацієнтки. Лише одну з них чоловік вірно чекає. Решта усі розлучилися. Тут гроші замінили родинне щастя.

– Не обов’язково. Маю декілька пар, де молоді дівчатка вийшли заміж за значно старших чоловіків. Як правило, через фінанси. В таких парах чоловік вибирає молоде тіло. Бере собі ту дитину і виховує під себе. Не бачила, аби у тих дівчат від щастя світилися очі. Часто такі подружжя просто розпадаються.

Фото: надане Людмилою Ткачук