“Ми вибиваємо більше, ніж росія здатна відновити”, – авіаційний експерт Костянтин Криволап | Львівська мануфактура новин
29 Квітня, 20:32
logo-black

“Ми вибиваємо більше, ніж росія здатна відновити”, – авіаційний експерт Костянтин Криволап

Масштабні пожежі в російському Туапсе, знищені резервуари з нафтою та серійні удари по критичній інфраструктурі свідчать про зміну підходу України до ведення війни. Йдеться не лише про фізичні втрати, а й про підрив логістики, економічного потенціалу та психологічного стану російського суспільства. У розмові LMN з авіаційним експертом Костянтином Криволапом говоримо про значення цих ударів, ефективність українських дронів, проблеми російської ППО та те, як це впливає на міжнародне сприйняття українського військово-промислового комплексу.

 

Як масштабна втрата інфраструктури в Туапсе впливає на логістику Чорноморського флоту рф та експортний потенціал?

Якщо дивитися суто на цифри, це приблизно 3–3,5% від загального обсягу перевалки нафти і нафтопродуктів росії. Може здатися, що це небагато. Але ключове тут не тільки в обсягах, а в ефекті. По-перше, це серйозний психологічний удар. У росіян зривається туристичний сезон, вони не розуміють, що відбувається і де безпечно.

По-друге, це питання логістики. Основні порти рф – Новоросійськ, Тамань і Туапсе опинилися під ударами. Частину потоків уже перекинули, і саме це спричинило нинішню ситуацію. Коли починає горіти не просто паливо, а сира нафта, наслідки значно масштабніші і довготриваліші. Йдеться про серйозне порушення всієї системи перевалки.

 

Чи перейшла Україна від ударів по площах до точкового знищення критичних вузлів?

Ми ніколи не били по площах. У нас просто не було таких ресурсів. Україна від самого початку працювала точково. Ще у 2024 році було видно, як дрони буквально «вибирають» ціль, обходять конструкції і влучають у ключові елементи, наприклад у ректифікаційні колони. Це вже тоді виглядало як високоточна робота. Зараз ми маємо і автоматичне наведення, і напівавтоматичне, і ручне керування. А дальність у понад 2000 км означає, що географічних обмежень фактично більше немає.

 

Чи свідчать успішні атаки про слабкість російської ППО і які наслідки це має?

Так, і це системна історія. Україна працює одразу за кількома напрямками. Перший це знищення джерел доходу рф, тобто нафтової інфраструктури. Другий – удари по військово-промисловому комплексу: заводах, що виробляють ракети, вибухівку, компоненти палива. Також ми постійно вражаємо системи ППО: радари і пускові установки. У результаті росія вже не може повноцінно захищати навіть ключові регіони. Кількість комплексів С-400 суттєво скоротилася, а виробництво не встигає за втратами. Це означає, що з кожним ударом їхня оборона слабшає, а наші можливості зростають.



Як ці удари змінюють сприйняття українського ВПК у світі?

Ситуація на глобальному ринку озброєння змінюється. Раніше домінували США, далі росія і Китай. Але війна показала, що багато традиційних систем не відповідають сучасним викликам. Україна фактично створила одну з найефективніших систем ППО у світі, комбінуючи різні засоби. Також стало очевидно, що дрони можуть виконувати значну частину функцій дорогої техніки. Світ це бачить. Українські технології викликають інтерес, зокрема на Близькому Сході. І це вже не лише про війну, це про майбутній ринок озброєнь і нову роль України в ньому.

User Image
Олена Лещенко
  • 0
  • 18
Схожі інтерв'ю