Тиждень тому президент України підписав указ «Про Комплексний стратегічний план реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України на 2023 – 2027 роки». Що він змінює в складній багаторівневій структурі і як вплине на українців LMN розповіла начальник управління Офісу Генерального прокурора Ірина Діденко.
Пані Ірино, з якою метою розробляли цей план?
Мета – змінити роботу правоохоронних органів так, що в центрі цієї роботи були саме інтереси людини. Це одна з вимог, які Україна має виконати для європейської інтеграції. Але це не просто вимога європейських партнерів. Це — вимога часу.
Суспільство має високий запит на справедливість. Війна лише посилила його. Тому створення ефективної, підзвітної, людиноцентричної правоохоронної системи – це суперактуальне завдання.
Україна чітко визначила євроінтеграцію стратегічною метою. Ми прагнемо бути і будемо членом ЄС. Комплексний стратегічний план відповідає вимогам, які ЄС висуває до нашої правоохоронної системи.
Тобто, на всіх рівнях – людини, суспільства, держави, майбутнього України цей План затребуваний і важливий.
Робота над ним почалась у листопаді 2022 р., коли Генеральний прокурор Андрій Костін створив робочу групу в складі представників Офісу Генпрокурора, СБУ, Мінюсту, МВС та інших правоохоронних органів, із залученням міжнародних партнерів. План був переданий в Офіс Президента, доопрацьований і схвалений Президентом. Наші міжнародні партнери брали участь на всіх етапах розробки плану.
Які проблеми у правоохоронній сфері він вирішує?
Реалізація плану передбачає вирішення низки «хронічних хвороб» нашої правоохоронної системи. Наприклад, тривалість досудового розслідування, яке часто затягується через неефективність процедур або банально браку кадрів – слідчих і прокурорів.
План чітко розмежовує повноваження і завдання органів правопорядку. Прибирає дублювання. Нагадаю, що в нас крім прокуратури, Національної поліції та СБУ є Державне бюро розслідування, Бюро економічної безпеки, САП, НАБУ, прикордонники, митники, Мінюст. Всі ці органи мають працювати злагоджено та ефективно, не наступаючи одне одному на ноги.
Зниження корупційних ризиків і вдосконалення кадрової політики – теж частина Плану, мегаважлива. Є те, що стосується євроінтеграції та гармонізації українського законодавства із законодавством ЄС. Тобто, цілий комплекс практичних кроків до ефективної, європейської правоохоронної системи.
Що він конкретно змінює? Які нововведення передбачає?
План реформування розглядає органи правопорядку як частину всього сектору безпеки і оборони на 2023 – 2027 роки. Тобто, органи правопорядку не існують окремо у вакуумі, а чітко підпорядковуються інтересам нашої національної безпеки.
Кожен громадянин і громадянка України мають бути впевнені, що у них є доступ до неупередженого і ефективного правосуддя. Що держава гарантує справедливість. Тому перше – орієнтація на результат. А результат для нас – оперативне викриття і притягнення до відповідальності порушників і злодіїв. Забезпечення невідворотності покарання.
Посилиться координуюча роль прокуратури. Вводяться чіткі KPI (ключові показники ефективності – ред.). Розподіляються функції всіх залучених правоохоронних органів, посилюється міжвідомча взаємодія.
Цьому допоможе цифровізація процесів для швидкого обміну даними як всередині правоохоронної системи України, так і з інституціями ЄС. Водночас – посилюється захист персональних даних, за стандартами ЄС. Вдосконалюється вся система захисту свідків, потерпілих, заявників, викривачів, механізму відшкодування.
Посилиться взаємодія з суспільством, громадським сектором. Це передбачає прозорість і публічність органів правопорядку, адже ми з вами будуємо демократичну країну. Громадянський сектор також активно залучатимуть до превенції, тобто запобіганню злочинності.
Є частина, яка стосується змін на етапі слідчих дій, ознайомлення з матеріалами. Знову таки, з метою пришвидшення, оперативності правосуддя.
Посилиться контроль доброчесності та запобігання корупції всередині органів правопорядку. Він передбачає постійний моніторинг, єдині етичні стандарти, прозору кадрову політику, коли підвищення і кар’єрне зростання буде залежати виключно від професіоналізму і доброчесності.
Пов’язане з цим – незалежність органів правопорядку від зовнішнього та внутрішнього втручання. Органи – поза політикою, поза сферами впливу, працюють на захист і безпеку громадян, суспільства, держави.
Що конкретно він змінює для українців? Чи стане для них більше безпеки і справедливості?
Однозначно так. Я недарма казала: людина, суспільство, держава. Саме в такій послідовності. Кожен, хто став постраждалим від злочину, має бути впевнений, що буде почутий, його або її інтереси будуть захищені. Знову використаю це слово – людиноцентричність.
Ми вже впроваджуємо нові стандарти правосуддя, сформовані навколо інтересів людини. Наприклад, в Офісі Генпрокурора я очолюю підрозділ, що займається конкретним видом злочину – сексуальним насильством на війні. Всю роботу ми побудували так, аби максимально захистити постраждалих і свідків, уникати їх повторної травматизації, гарантувати приватність, нерозповсюдження персональних даних, надати повну безпеку і підтримку.
Ця філософія – від людини до держави – і є основою Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку. Система має бути ефективним сервісом. Так, дуже специфічним, але сервісом для людей, що гарантує справедливість.
Розмовляла Юлія Аронова
Найближчим часом наші менеджери дадуть відповідь
