регіональні новини
Написати нам
30 Липня, 13:07
logo-black

Ростислав Коваль: «Прогнозую, що багато достойних людей відмовляться від балотування на цих виборах»

З 1 січня цього року набув чинності новий Виборчий кодекс. Також днями президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення виборчого законодавства», який Верховна Рада ухвалила 16 липня. Це означає, що вже у жовтні українці обиратимуть місцеву владу по-новому.  Як виглядатимуть вибори-2020 для мешканців Львівщини, LMN розпитала у політолога Ростислава Коваля.

– Які основні зміни чекають на нас у жовтні? 

Основна зміна полягатиме в тому, що ми переходимо на фактично новий територіально-адміністративний устрій, а, відтак, робота органів місцевого самоврядування, розташування адміністративних центрів, підхід до надання соціально-адміністративних послуг для населення дещо видозміниться. Ці вибори повинні стати ще одним кроком до завершення реформи децентралізації, хоча до сьогодні є багато запитань, на які немає відповіді. Це стосується повноважень громад, повноважень новостворених районних рад, фінансові стосунки між різними рівнями влади, інші. Тому найближчі кілька років стануть визначальними чи в нас все-таки відбудеться реформа децентралізації, де громади стануть дієвими та самодостатніми, чи центральна влада намагатиметься за всяку ціну зберегти вплив на громади.

– Чи зміниться щось при виборі голови ОТГ?

Обрання голів об’єднаних територіальних громад це, напевно, єдине, що зміниться найменше. По-суті, правила виборів голів ОТГ не змінились. Голови територіальних громад обиратимуться відносною більшістю. Тобто, на виборах переможе той кандидат, який набере найбільшу кількість голосів виборців. У громадах та містах, де проживає понад 75 тисяч виборців, голову обиратимуть у два тури, якщо у першому жоден з кандидатів не набере більше ніж 50% голосів. Два кандидати, які наберуть найбільше голосів, змагатимуться у другому турі виборів. Важливо, що кандидатам на посаду голів ОТГ зберегли можливість самовисування. Не обов’язково, щоби кандидата на голову висувала партія. З висуванням у депутати ситуація кардинально інша. У громадах, де мешкає понад 10 тисяч виборців право висувати кандидатів у депутати мають лише політичні партії.

– Як відбуватимуться вибори до укрупнених районів?

Політичні партії висуватимуть кандидатів до районних рад. Виборець має можливість підтримати політичну силу і окремого кандидата, який висунений партією по його округу. Може голосувати лише за політичну партію, не вказуючи, якому саме кандидату від політичної сили надає перевагу. Багато активістів та громадських діячів місцевого рівня, які не були представниками якоїсь політичної партії, сьогодні змушені будуть домовлятись з ними про свої висунення та участь у виборах. Прогнозую, що багато достойних людей відмовляться від балотування на цих виборах, адже кількість нескомпроментованих партій не надто велика. Це, безумовно, великий мінус змін виборчого законодавства, особливо в контексті місцевих виборів.

– А як щодо виборів до обласної ради?

Тут діє той же принцип, партії висуватимуть кандидатів у єдиному виборчому списку, а потім з цього списку висуватимуть кандидатів на округи. Партіям надано можливість визначити почерговість кандидатів у списку. Тобто партія чітко вкаже, хто буде першим, другим, чи сьомим у списку. Перший номер у партійному списку автоматично стає депутатом відповідної ради, якщо партія на виборах у відповідну раду набирає понад 5% голосів виборців. Якщо говорити про представництво територій, то, однозначно, що виборчий кодекс у цій редакції не забезпечує пропорційного представництва усіх районів. Кількість мандатів, які отримає в обласній раді кожен з новостворених районів, може різнитися в рази. Для прикладу, новостворений Львівський район матиме у раді понад 45% мандатів. Залишається питання, як вони будуть розділені між політичними партіями. Це вже визначать вибори та голосування.

– Місцеві лідери тепер не зможуть самовисуватись. Чому так зробили і який це матиме вплив на виборчі перегони?

Це бажання “мотивувати” активних людей “співпрацювати” з партіями. Більше того, партія отримала істотний вплив на кандидатів, адже є передбачений механізм, за яким партія може відкликати кандидата. Таким чином кандидати дуже узалежнюється від партійних босів. Враховуючи, що крупні партії це близько олігархічні або відверто олігархічні утворення, виходить, що місцеві активісти потрапляють в залежність від партійних босів. Тому, обираючи політичну партію для кандидування чи підтримки, потрібно добре подумати, щоб не потрапити в погану історію.

– Вибори за закритими списками та під партійну диктатуру, кому це вигідно?

Перш за все, це вигідно рейтинговим політичним силам, до яких в чергу вибудуються потенційні кандидати. Політичні партії справжні, дієві не можуть сформуватись ні за рік, ні за три. Це тривалий процес. Сьогодні переважна більшість партій це бренд плюс лідер. Таке законодавство хороший спосіб для них швидко наростити партактив. Йдеться дуже часто про кількість, не про якість. Прикладом є якість парламентської монобільшості, яка формувалась нашвидкоруч.

– Що з виборчими заставами? Скільки тепер доведеться внести кандидатам у місцеву районну та обласну ради?

Виборчі застави, які пропонувались у попередній версії виборчого кодексу були непосильні для багатьох партій, особливо невеликих, які не мають доступу до державного фінансування, чи інших фінансових надходжень. Для прикладу, участь у виборах до обласної ради вимагала виборчої застави у кілька мільйонів гривень. В чинній редакції застави зменшено майже у 10 разів, тому є шанси, що доступ до виборчого процесу матимуть не тільки багаті, але й розумні (сміється, – LMN).

 

– Чого варто очікувати від цих виборів? Чи можливі махінації? І які будуть політичні розклади?

Виборчі зловживання можливі там, де немає конкуренції. Місцеві вибори 2020 будуть насичені кандидатами і партіями, тому це гарантує взаємоконтроль за виборчим процесом. Навряд чи будуть масові фальсифікації чи махінації. Очевидно, що у виборчий час, у партій буде спокуса “підкупити” виборця у різний спосіб, тому перед тим, як визначитись за кого голосуватимете, пам’ятайте, що ці люди керуватимуть вашими громадами наступні 5 років. Не потрібно розмінювати це на сумнівні короткотермінові вигоди.

– Якщо підсумовувати, чи є оновлене законодавство вигідним для українського виборця?  

Цю виборчу систему називають системою з відкритими партійними списками. Тобто виборець впливає на те, який кандидат від партії стане депутатом. Де-факто, ця виборча система є класичною системою закритих партійних списків, де партії визначають, хто з кандидатів стане депутатом. Спроба активних осіб силоміць загнати у партії відверне від участі у виборах ряд притомних і дієвих людей, які могли б бути дуже цінні для громади. Закон в цій редакції, очевидно, дає перевагу великим партіям з крупними фінансовими вливаннями. Це дещо суперечить ідеї реформи децентралізації, адже вибудувати субсидіарну модель управління громадами в повністю централізованій партійній вертикалі буде дуже непросто.

  • 0
  • 1810
Схожі інтерв'ю