регіональні новини
Написати нам
14 Червня, 19:40

Скелетон: Лансія Дмитрієва про відбір та участь в Олімпійських іграх

15-річна Лансія Дмитрієва вперше в історії українського жіночого скелетону отримала ліцензію та представляла нашу державу на III зимових Юнацьких Олімпійських іграх.

Дівчина живе у місті Нікополь Дніпропетровської області. А її бабуся – Наталя Грачова, яка є заслуженим майстром спорту України з багатоборства – навчалася і тренувалася колись у Львові.

Перспективна спортсменка розповіла LMN про свою професійну спортивну кар’єру, майбутні плани та познайомила зі скелетоном.

В Україні мало хто знає про скелетон. Чому обрали саме цей вид спорту?

Скелетон в Україні справді не є поширеним. Дізналася про нього від свого батька, який є майстром спорту з бігу на 400 метрів. Після завершення кар’єри в легкій атлетиці він спробував себе у бобслеї. Тато часто виступав на міжнародних змаганнях та їздив на спортивні збори з цього виду спорту

Торік у квітні в Києві проводили відбіркові тести – набирали спортсменів у збірну зі скелетону. На той час я вже виконала кандидата у майстри спорту з легкої атлетики, займала призові місця на чемпіонатах України. У скелетоні дуже велике значення мають спринтерські здібності, зокрема стартовий розгін, тож вирішила, що в цьому виді сорту зможу досягти результатів. У тестування також входили завдання з математики, адже у скелетоні треба вміти швидко приймати рішення та вираховувати правильну траєкторію входу та виходу з віражів. Я успішно пройшла відбір і стала членом збірної України зі скелетону.

Як змогли так добре підготуватися? В Україні ж нема бобслейно-скелетонної траси та естакади.

Спочатку тренувалася в Румунії, там є спеціальна резинова естакада для розгону в скелетоні. Тренування відбувалися двічі на день та шість разів на тиждень. Кожне – по 2 години. Ми тренували швидкість та відпрацьовували техніку бігу з скелетоном. Окремо проводилася робота на загальну фізичну підготовку, оскільки 30-40-кілограмовий скелетон потрібно на льоді з максимальною швидкістю розігнати однією рукою.

На справжній льодовій трасі я спускалася восени 2019 року –  у Латвії. Вона  вважається однією з найважчих у світі.

Скелетон розвиває велику швидкість. Який ваш особистий рекорд?

Кожна траса має свої особливості, тому рекорди швидкості у кожної свої. Скелетон може рухатися зі швидкістю до 150 км/год. Мій особистий рекорд – 130 км/год. Його я показала на Олімпійських іграх, де я посіла 15 місце. Цим результатом залишилася повністю задоволена, оскільки мої суперниці були більш досвідчені та займалися скелетоном понад 4 роки.

lansiya1

Чи не страшно такій гарній та юній дівчині займатися скелетоном?

Стараюся концентруватися на техніці їзди, – усміхається. – Скелетон справедливо вважається екстремальним та небезпечним. Були падіння, біль та сльози, однак я швидко пройшла через цей неминучий етап підготовки і вже через місяць наполегливих тренувань почала отримувати задоволення від їзди та старалася покращити свої результати.

Як вдалося здобути ліцензію на Олімпійські ігри-2020?

Щоб здобути ліцензію, потрібно показати високі результати на 4-х міжнародних змаганнях. Свої перші два змагання я провела в Америці у місті Лейк-Плесід, де посіла 3 і 4 місце. Інші два – в Парк-Сіті. Тут я зайняла два треті місця. За результатами змагань стала 8-мою у світовому рейтингу та здобула ліцензію на 3-ті зимові юнацькі Олімпійські ігри-2020.

Рідні підтримують у такому захопленні?

Я народилася у родині професійних спортсменів. Мій дідусь Володимир Грачов – заслужений тренер України з легкої атлетики. Бабуся Наталя Грачова –  заслужений майстер спорту України з багатоборства, чий рекорд тримався 21 рік. Моя мати Ксенія – майстер спорту з стрибків у довжину, висоту, у спринті та семиборстві. Минулого року посіла 10-те місце на Чемпіонаті світу з бігу на 200 метрів та 7-ме – на Чемпіонаті Європи. Тому мої рідні з розумінням поставилися до мого нового захоплення та всіляко мені допомагали. Мама особисто літала до мене на тренувальні збори, допомагала правильно налаштуватися на старт.

З якого віку займаєтеся спортом?

З 3-х років. До 11-річного віку займалася бально-спортивними танцями. З партнером займали перші місця на змаганнях різного рівня. Однак згодом він переїхав до іншої країни, і наша пара розпалася. Я почала займатися сучасними танцями – хіп-хоп, джаз-фанк, брейк-данс.

У 13 років моя мати запропонувала мені спробувати свої сили у легкій атлетиці. Так я потрапила у секцію легкої атлетики до мого першого тренера Олександра Пацеля. Саме з легкою атлетикою я пов’язую початок власної професійної кар’єри.

Які плани на майбутнє?

Завдяки вдалому виступі мене було відзначено номінацією «Відкриття року» та «Спортсмен року». Ці відзнаки підтверджують, що я все зробила правильно та мотивують мене і надалі займатися скелетоном. Планую свої подальшу підготовку до інших міжнародних стартів та наступних Олімпійських ігор.

Фото Лансії Дмитрієвої.

  • 0
  • 206
Схожі інтерв'ю