В умовах війни не стоїть питання хочу/не хочу йти у військкомат, хочу/не хочу вручати повістки, – адвокат Ярослав Жукровський | Львівська мануфактура новин
Підтримати проект
регіональні новини
13 Вересня, 19:15
logo-black

В умовах війни не стоїть питання хочу/не хочу йти у військкомат, хочу/не хочу вручати повістки, – адвокат Ярослав Жукровський

Хто може вручати повістки? Чи можна від неї відмовитися? Яка повістка законна, а яка ні? Кого найближчим часом можуть забрати до армії? Що зміниться з мобілізацією на Львівщині після призначення нового  начальника обласного Терцентру комплектування і соцпідтримки? Про це та інше – читайте в розмові LMN з адвокатом Ярославом Жукровським, яка відбулася в ефірі проєкту «Погляд з хмарочоса», який щоп’ятниці виходить на youtube-каналі LMN.

Пане Ярославе, щодо призначення нового воєнкома Львівщини, очікуєте якихось змін?

Як на мене, будь-які кадрові речі не спроможні змінити цілу мобілізаційну систему і підходи до визначення ступеня придатності чи підстав для відстрочки. В першу чергу, ми всі повинні бути готові, що буде третя і, мабуть, четверта хвиля мобілізації. Що це означає? Насправді, в законодавстві нема визначень про ці «хвилі». Це все внутрішньо-відомчі документи, які насправді недоступні пересічній людині, але ми повинні розуміти наступне: у військовозобов’язаного немає підстав для відстрочки, він зобов’язаний іти і проходити військову службу, крапка. Якщо є підстави для відстрочки тоді він має право або реалізувати підстави, або не реалізувати.

Хто сьогодні має підстави для відстрочки? Хто сьогодні може бути спокійний, що його не мобілізують?

Є стаття 23-я, є різні групи підстав. Є підстави за сімейними обставинами, наявність дружини, яка є особою з інвалідністю 2-ї чи 3-ї групи, батьків, які особами з інвалідністю 1-ї чи 2-ї групи, коли нема інших осіб, які зобов’язані їх утримувати. У разі наявності трьох і більше дітей. У разі наявності підстав, які стосуються постійного стороннього догляду. У разі, коли військово-лікарська комісія приймає рішення по тимчасову непридатність, або визнає особу непридатною. Тобто тих підстав є багато, близько 20-ти.

Які з них є найпопулярніші для ухилянтів, які використовують це для того, щоб уникнути мобілізації?

Найпопулярніше – це одруження на жінці, яка має інвалідність. До таких жінок, зокрема по селах, черги людей стоять, щоб одружитись. До чого ще додумуються? Звичайно, ми не мали би про це говорити, але ось класичний кейс: якщо у чоловіка є діти, то матір у судовому порядку позбавляють батьківських прав, і тоді батько отримує право на відстрочку. Або, наприклад, здійснення опіки і встановлення опікунства над братами, якимись родичами… це також є підставою для відстрочки.

Хто має право на сьогоднішній час вручати повістки? Ми знаємо, що дозволили це робити роботодавцям і навіть представникам ЖЕКів. Тобто, щоб люди точно знали, що не треба бити двірничку, якщо вона вам принесе повістку, чи у яких випадках вона не права?

Люди повинні менше дивитись телеграм-канали сумнівного характеру. Якщо не мають якихось відповідей, мають відкрити правила військового обліку і почитати, хто що може робити, а хто не може. Повістки можуть вручати працівники територіальних центрів комплектації і соцпідтримки, можуть вручати роботодавці, відповідні представники ОСББ чи так званих ЖЕКів і, відповідно, місць вручення повісток може бути велика кількість (на вулиці, не на вулиці). Повістки – це не страшно.

Є люди яким страшно. Дуже багато скарг від працівників ТЦК, що просять старосту села їм допомогти, а староста, звичайно, не хоче мати ворогів в селі. Чи може староста сама вже повістки вручати?

Представники органів місцевого самоврядування, у тому числі і старости, також є уповноважені щодо повісток.

А може роботодавець або староста відмовитись, коли їх просять роздати повістки? Бо я знаю в одному київському ЖЕКу чи ОСББ сказали, що нам за це не доплачують, і ми не повинні це робити. У них виник конфлікт. І чи нестимуть вони відповідальність?

В умовах війни не стоїть питання хочу/не хочу йти у військкомат, хочу/не хочу вручати повістки. Правила військового обліку зобов’язують посадових осіб місцевого самоврядування здійснювати функції з уточнення військово-обліковий даних і вручення відповідних повісток. Не хочуть? Є стаття про адмінпорушення і притягнення таких посадових осіб, які не виконують своїх повноважень по військовому обліку до адміністративної відповідальності.

Повістки вставляють у двері чи наклеюють. Чоловік приходить і бачить, що у нього на дверях висить папірець, які його дії? Всі знають про вручення повістки має бути з підписом.

Звичайно є правила ведення військового обліку. Там написано, яким чином вручаються повістки. Повістки вручаються особисто і має бути власноручний підпис. Чи можна вважати повістку, яка є в дверях, належно врученою повісткою – напевно, що ні. Ми будемо вважати її в такому випадку інформаційним листком. Чи можуть вручати представники ТСК та СП повістки на вулицях – думаю, що так. Законодавство читко говорить, що повістки вручаються військовозобов’язаному і ці повістки є різних видів в тому числі для уточнення військово-облікових даних. Те що ТЦК ходить по вулицях, а що тут незаконно? Вони проводять роз’яснювальну роботу. Якщо є інформація чи підтвердження, що людина перебуває на військовому обліку, повідомити це. Що тут незаконного, що тут поганого? В країні війна.

А якщо не перебуває?

Значить це порушення. Чи повинні ми толерувати порушників. Напевно, що ні.

Він порушник і тоді що? Якщо він порушник, бо не встав на облік, але по факту немає покарання за те, що не стоїш на обліку. Тобто людина може спокійно не йти.

Не зовсім. Покарання є. Це адміністративна відповідальність, 210-та стаття, штраф 510-850 гривень. І друге – це кримінальна відповідальність за ухилення, 336-та стаття. За статистикою 2022-го року в Україні внесено до реєстру досудових розслідувань близько 450 випадків ухилення. Встановлено вироків десь 250. Мабуть в 2023 році ця статистика буде трохи іншою. Але вона говорить про те, що правоохоронна система не справляється чомусь з притягненням до відповідальності тих, хто ухиляється.

Але є винятки, коли працівники ТЦК можуть застосувати силу? Бо часто ми чуєм або бачимо спростування після відео, де хтось когось б’є та пхає в машину, що це все вирізані відео і починалось все набагато гірше, ніби чоловік, якому хотіли вручити повістку, спровокував і вже військові були вимушені. Що їх може змусити по закону до таких дій?

Працівник ТЦК діє відповідно до положення, яке затверджене і чинне законодавство не надає право застосовувати силу до військовозобов’язаних. Те, що таке трапляється, є очевидним перевищенням службових повноважень. І очевидно за такі речі мало би бути покарання. Щоби закрити питання з затриманням потенційно мобілізованої людини. Можемо таку ситуацію змоделювати. Йде чоловік, його зупиняють працівники ТЦК, просять показати документи, він каже, що не має з собою документів, вони кажуть «добре, сідайте в авто, на місці розберемся». Або ж вручають повістку, якщо має документ, і поїхали з нами. Ця людина має повне право сказати: «я не хочу з вами нікуди їхати, до побачення».

Представники ТЦК не мають повноважень затримувати, здійснювати привід у межах кримінального процесу. Адміністративне затримання можуть здійснити працівники органів поліції. Тобто, якщо особо повідомляє працівникам ТЦК , що у неї є інші плани, то відповідні працівники не можуть обмежити її свободу пересування. Вони можуть спілкуватись, запропонувати отримати повістку для уточнення військовооблікових даних у той чи інших комісаріат і людина приходить і уточняє ці дані. Звичайно, тут є дві ситуації, коли є право на те, щоб не бути мобілізованим і коли немає. На жаль, найбільш агресивними в цих ситуаціях є те, хто такого права немає.

Фактично, повістку можуть вручити, коли цей чоловік погодиться її взяти?

Працівники ТЦК можуть надати людині на вулиці повістку. Якщо людина відмовляється, вони діють по іншій процедурі. Є відповідна акти, які складаються, чи фіксування на боді камери чи відеокамери, які вони мають .

Працівники ТЦК ходять з камерами?

Інколи так.

Тобто вони відразу на місці складають протокол про адмінпорушення?

Не протокол, вони складають акт, про те, що особа відмовилась від повістки.

Одна з ключових причин, те чого чоловіки бояться іти вставати на облік, тому що вони себе або через вік або через стан здоров’я відчувають не дуже сильними воїнами і вважають, що у них обмежена придатність, але в наш час ми знаємо масу випадків, що ВЛК дає повну придатність, коли людина реально фізично не витривала навіть. Чи має він шанс оскаржити це рішення? І яка процедура оскарження?

Перше, чоловік ніколи не має боятись. Друге, рішення військово-лікарської комісії можна оскаржити. Чи до вищестоящої комісії чи до центрально-лікарської комісії. Є багато кейсів, про які я особисто знаю, коли рішення військово-лікарської комісії були оскаржені в користь чи військовозобов’язаного чи військовослужбовця. Але для цього мають підстави – захворювання чи хвороба. Бо думка про те, що у військовозобов’язаного болить коліно чи рука є достатньою підставою для того, щоб визнати його непридатним, не може бути реалізована.

На вашу думку можна якось змінити цей порядок мобілізації, законодавчі норми, щоби процес йшов легшим шляхом і з меншим хайпом навколо нього?

Насправді, хочу завершити позитивною нотою. Ми все таки скоро будемо в ЄС і ми повинні вчитися і працювати над собою, щоб шанувати посадових осіб. Поважати їх, дотримуватись законодавства, і навіть якщо закон десь може не зовсім коректний то він безумовно має бути змінений. Чи є порядок військового обліку ідеальний?. Відповідь однозначна – ні. Це робота в першу чергу Кабінету Міністрів, для того, щоб зробити його ідеальним, хоча б наближеним до НАТівських стандартів. А чому б ні?

У вас є ідеї. Що саме можна було б змінити? Найболючіші точки, які найбільше не відповідають стандартам НАТО?

Як на мене, не дуже є добрим і сприймається суспільством ходіння по вулиці. Це можна електронізувати і по всіх реєстрах знайти цього військовозобов’язаного, який не перебуває на обліку і притягнути до відповідальності. Бачите, ось це військове законодавство і воєнний стан, які мали б робитись по-іншому. Про це не завжди треба в голос говорити але це комплексе питання. Військова служба подекуди мала б проходити по-іншому, і військовий облік. Маємо багато радянських стереотипів і кліше у цьому законодавстві. Але ці речі треба системо усувати. Чи готові посадові особи? Це питання часу.

Розмовляли Мар’яна П’єцух і Юлія Аронова

Повну відео версію цієї розмови дивіться на youtube-каналі LMN

  • 0
  • 557
Схожі інтерв'ю