регіональні новини
Написати нам
30 Серпень, 18:59
logo-black

Юні самбірські активісти: «Однолітки не сприймають нас, насміхаються»

Тетяна Пасічник 

16-річний самбірчанин Данило Сташків – голова молодіжної організації «Фундація регіональних ініціатив (ФРІ)» у Самборі. Разом із 18-річним Ростиславом Бережницьким, який є його заступником, ініціювали не одну подію у рідному місті.

Хлопці – друзі дитинства. Кажуть, завжди мріяли змінити місто, у якому живуть. Розповідають LMN, з чого все починалося.

Зустрічаємось у центрі Самбора. Хлопці запрошують на каву в одне з місцевих кафе.

– Я зараз ще в школі навчаюсь, одинадцятикласник. Ростик у Львівській політехніці – майбутній журналіст. Поки що наше основне заняття – «ФРІ», – розпочинає розмову Данило. –  Це всеукраїнська молодіжна організація, осередки якої є у 44 містах України. Самбір – одне з них. В нас є близько 20-ти учасників. Ми з Ростиком кілька років тому брали участь у проекті «Школа успіху» від фонду Кличків. Там познайомились з дівчиною-львів’янкою, яка представляла ФРІ.

 

Ростислав: Нам це сподобалось. Подумали – «Чому б ні?». Так чи інакше, ми вже займались громадською діяльністю, реалізовували різні проекти. Просто вирішили, що буде набагато краще, якщо вступимо до ФРІ і робитимемо все від організації. Це новий крок, новий досвід.

Коли захопилися громадською роботою?

Данило: Я пробував ще в школі змінювати трохи систему, робити цікавішими шкільні заходи. Хотів організовувати щось нове, але з мене просто насміхались. Мене не сприймають і не розуміють однолітки. Йдуть розмови типу « О, великий діяч! Страшний активіст, для чого воно тобі?!». Та і вчителі так само.

Ми з Ростиком дружимо все життя. Років 2-3 тому вирішили знімати відео на  YouTube. Cтворили свій канал. Мріяли зняти короткометражний фільм, але спочатку це було нереально зробити, тому поки знімали звичайні відео різних жанрів. Завдяки такому хобі в нас побачили потенціал.

 

Ростислав: Два роки тому на День Незалежності ми сиділи на площі Ринок в Самборі. До нас підійшов учасник організації «Люди країни», запропонував приєднатись до них, щоб робити разом класні речі. Це було для нас дуже цікавою пропозицією, адже вперше хтось нас підтримав, дав надію. Нас, можна сказати, приютили. Дали офіс, в якому ми репетируємо, продумуємо деталі, проекти.

69646700_460148287908467_2558821904412573696_n
69200413_2310065562581356_594331179214176256_n

Данило: Офіс став нашим домом. У ньому ми робили все: обідали, святкували, обговорювали, сварилися, мирилися, проводили кастинги і репетиції. Проводимо там дуже багато часу. Бувало, до ночі сиділи.

Яким був ваш перший проект для молоді Самбора?

Ростислав: В одному з таборів, у які ми їздили, нам проводили квест. Ми подумали з Данилом, було б круто для самбірчан такий організувати. Тоді це здавалось чимось нереальним, адже місто відносно немаленьке, а нам – 14 і 16 років.

 

Данило: Але ми були налаштовані рішуче. Обрали день – 7 вересня. Це День міста. Знайшлись ще двоє однодумців-дівчат, які погодились нам допомогти. Робили тоді все на інтуїтивному рівні. Зараз ми розуміємо, що такого масштабу захід потребує детального проекту, логістики, обговорення найменших  деталей.

 

Ростислав: Придумали завдання, які, на наш погляд, були цікавими. Дівчата щось своє додали. Самостійно зробили рекламні афішки, які розклеювали по місту. На них акцентували, що це перший квест у Самборі. Розробили анкету для реєстрації, аби розуміти, скільки людей прийде. Також в соцмережах всіх інформували. Казали друзям, а вони своїм знайомим і так інформація лилась по місту.

 

Данило: Квест був тематичний – про історію Самбора. Було 10 етапів з різними завданнями. Приз – сертифікат у місцеву піцерію  для всієї компанії. Також сувеніри, магніти, канцелярія, рюкзаки тощо.

Самбірчанам сподобалося?

Данило: Так, дуже, адже це щось нове для Самбора. Єдине, що було до того – нудні виступи у Народному Домі, на які ніхто з молоді не хотів ходити. Спочатку зареєструвалось на квест 70 людей, але прийшло більше 100. Тоді для нас це було просто мега класно. Після квесту на площі ми ще організували концерт. Весь успіх був в нашому бажанні. Ми просто знали, що хочемо це зробити. Все. Не думали, чи є на це гроші, як все пройде і взагалі, чи хтось прийде.

Хто допомагає з фінансуванням?

Ростислав: На початку було таке, що багато своїх коштів вкладали. Але тоді були зовсім інші витрати, значно менші. Ми не можемо зрозуміти, чому так.

 

Данило: До прикладу, зараз ми знову організовуємо квест. Якщо тоді зробили його за «копійки», то зараз, за підрахунками, нам потрібно майже 5 тисяч гривень. Хочеться зробити все досконало. Для цього потрібні, звісно, гроші. Нам допомагає Спілка підприємців Самбора, за що ми дуже вдячні.

Над яким проектом працюєте зараз?

Данило: Працювали над організацією «Шоу талантів» до Дня міста. Відібрали 15 учасників. Вони з різних міст і сіл, не лише самбірчани. Кожен має якийсь унікальний талант. Переможець повинен був отримати 10 тисяч гривень. Все б нічого, якби Самбірська міська рада не вставила нам палки в колеса. У відділі культури заявили, що не можуть цього дозволити. Пропонували, аби ми провели шоу в закритому приміщенні наперед, а в День міста на головній сцені виступили лише фіналісти. Таке нам не підходить. Спочатку обіцяли одне, тепер говорять зовсім інше.

 

Ростислав: Загальні витрати на це шоу – 50 тисяч гривень. Це найдорожчий проект, який ми організовуємо. Значну частину грошей ми вже витратили, адже потрібно багато чого купити та замовити для підготовки до шоу. А тепер нам просто відмовляють.

Учасники вже знають про те, що шоу не відбудеться?

Данило: Я їм відправив повідомлення з інформацією у соцмережі. Насправді, навіть не хочу дивитись, що відпишуть, адже мені дуже соромно.  Не люблю говорити «ні».Для багатьох людей  це реально був шанс вперше показати свій талант на все місто. В нас таких заходів ще не було. Соромно, що так сталось, але ми робили все, що від нас залежить.

Стати учасником вашої організації можна у будь-якому віці?

Ростислав: Звісно! Найстаршою серед нас є вчителька однієї з самбірських шкіл Анжела. Чудова, сучасна, творча! Одна з небагатьох вчителів, яка нас підтримує. А наймолодша 9-річна Таня. Дуже цікава, їй все подобається. На свій вік – дуже розумна дівчинка.

 

Данило: В неї дуже класно розвинена логіка, чим дуже нам допомагає. Наприклад, коли організовували свято до Дня матері, то були дуже заклопотані і вирішували лише важливі питання. Софійка завжди ходила і думала про нюанси: «А якщо впаде дощ, що будете робити?». І ми тоді думали, дійсно…

На вашу думку, Самбір готовий до таких змін?

Данило: Не зовсім. Скажу одне, нас люблять діти віком 9-10 років. Їм це цікаво, вони обожнюють «ФРІ». Наші однолітки лише насміхаються, інколи й шкоди роблять. Було багато випадків, коли ми прикрашали місце для заходу, а хлопці нашого віку приходили і все розбивали, рвали, ламали і втікали. Ми не були готові до такого.

 

Ростислав: Данило наступного року вступатиме на навчання у Київ, я також навчаюсь у Львові. Звісно, ми вже не зможемо бути в Самборі і розвивати цю течію. Але дуже хочемо, щоб нам була гідна заміна. Цього року наберемо нових людей в організацію. Будемо навчати дітей всіх нюансів. Покажемо, що це – важливо і для міста, і для молоді. «ФРІ» реально, як окреме життя для нас. Нові знайомства, перше кохання і навіть звичайний перегляд фільмів зі всіма учасниками. Ми – одна команда, яка не лише працює, але й гарно проводить час.

 

Данило: Наша найбільша мрія – приїхати у Самбір за кілька років і побачити нове місто. Культурне, сучасне, креативне. Ми хочемо пишатись, що ці зміни розпочались з нас.

  • 0
  • 3232
Схожі інтерв'ю