Сіно в хаті, часник на столі та “стукання” ложками: як святкує Різдво родина з Львівщини | Львівська мануфактура новин
Підтримати проект
регіональні новини
23 Грудня, 20:18
logo-black

Сіно в хаті, часник на столі та “стукання” ложками: як святкує Різдво родина з Львівщини

Родина Тишиків зі Щирця святкує Різдво цілою сім’єю. Зібратися всім разом – обов’язковий “ритуал” кожного свята. Про спогади з дитинства, особливість святкування народження Христа, традиції сім’ї, підготовку та ставлення до колядок – читайте далі у матеріалі від LMN.  

Свято Різдва для сім’ї Тишиків – це про родинний затишок та тепло.  Як розповідає Марія – це її найулюбленіше свято в році, яке переносить в дитинство. 

“Різдво і Великдень – це два моїх найулюбленіших свята. Це для мене про затишок, душевну теплоту, щирі емоції. Мені здається, що воно навіть переносить назад в дитинство, тому що, як на мене, ці всі “закладки” до свят йдуть родом з дитячих років, з того, як нас навчили батьки”, – каже Марія. 

 

Традицій і звичаїв у сім’ї багато, адже вони вважають, що українське потрібно плекати та продовжувати. Зокрема одна з традицій, яку підтримують на Різдво, – це видавати звуки тварин на сіні. 

 

“Одна з цікавих традицій, яка є в нашій сім’ї, це коли вносять до хати сіно. Його обов’язково заготовляють ще з літа, коли є жнива. Це має бути такий невеликий оберемок, перев’язаний перевеслом і тато заходить до хати і каже “Христос Рождається” і тоді діти сідають на те сіно і починають видавати різні звуки тварин: квокати, квакати, тощо. Це для того, щоб велося господарство. Після того розтеляємо сіно на стіл і завжди на кутики ми кладемо часник, цибулю, яйця. Це теж для того, щоб все гарно родилося”, – ділиться жінка. 

 

Марія пригадує, що коли була юною, завжди на Святу Вечерю виходила на вулицю і стукала ложками, щоб знати, з якої сторони буде наречений. 

 

“Я дійсно вірила, що якщо взяти дві ложки, вийти на вулицю, почати стукати одна об одну і з якої сторони почне гавкати собака – з тої сторони буде наречений”. 

 

Ще одним важливим звичаєм для родини є перев’язування всіх ложок, аби “триматися купи”. 

 

“Вже після того, як ми повечеряли, мама збирала всі ложки і перев’язувала перевеслом та клала на кут столу, щоб всі трималися купки і всі разом дочекалися наступного Різдва”, – зазначає Марія. 

 

Під час підготовки до свят ніхто з рідних жінки не лежить без діла. Всі повинні допомагати один одному. 

 

“Ми завжди разом готуємось до свят. Нема такого, що наприклад, баба собі лежить, а мама сама все робить. Баба чистить цибулю, тато ріже картоплю, мама місить тісто і тд. Я, наприклад, ніколи протягом року не печу хліб, але от перед Різдвом – обов’язково”, – ділиться жінка. 

 

На Святу Вечерю у сім’ї Марії готують 12 пісних страв, але перше їдять не кутю, а часник.

“В нас першим їдять часник. Потрібно почистити стільки зубчиків, скільки є людей, і кожен має його з’їсти, а потім вже йде кутя і так далі. Також в нас на Вечерю має бути риба(смажена, копчена та оселедець), вареники з капустою і картоплею, узвар, білий борщ з квашеного буряка, мачанка(така підлива з грибами) та капуста з квасолею”. 

 

Важливим фактором святкування Різдва у сім’ї Тишик – відвідування церкви. 

 

“Немає церкви – немає свята, ось так виглядає в моїй голові. Після служби Божої ми всі сідаємо за стіл і маємо разом поснідати. Після того ми завжди колядуємо. Переважно завжди це “Бог Предвічний”, “Нова радість стала”, – ділиться жінка. 

 

З посмішкою на обличчі Марія розповідає про те, як ходила з сестрою колядувати, і каже, що це був дуже особливий час. 

 

“Ми завжди хотіли швидко повечеряти, одягали костюми ангела та пастушка і йшли колядувати. То був такий азарт, такі позитивні емоції. По дорозі зустрічали інших колядників, обмінювалися думками, сміялися. Дуже особливий час був”. 

 

Жінка переконана, що нам потрібно берегти і далі передавати українські традиції, тому що це те, що робить нас, як націю, особливою і унікальною, не схожою ні на кого більше. 

 

“Я завжди двома руками і ногами “за”, щоб ходили колядувати, ходили вертепи, це те, що буває раз на рік і те, що робить нас, українців, особливим. Наші традиції і звичаї – це щось дуже унікальне, таке, якого більше ніде немає. Особливо зараз, у період війни, нам потрібно єднатися разом, а традиції цьому дуже допомагають”. 

 

User Image
Вікторія Вітер
  • 0
  • 1403
Схожі публікації