Львів’янин Павло Кордіяка у квітні став найсильнішим чоловіком Європи. Крім того, цього місяця він боровся за титул найсильнішої людини світу, і посів шосте місце. LMN поспілкувалась із стронгменом та дізналась, як йому вдається поєднувати роботу зі спортом та змаганнями, а також як відбувається підготовка перед змаганнями.
Павле, насамперед розкажіть, коли саме ви почали займатись спортом?
Взагалі спортом почав займатися ще з шести років, це були футбол, акробатика, бальні танці, єдиноборства. Стронгменом почав займатись на першому курсі університету.
Чому обрали саме стронгмен?
Обрав випадково. Просто ходив в тренажерний зал, де займалися львівські стронгмени. Я познайомився з хлопцями, спробував деякі вправи, мене це затягнуло. В мене завжди були амбіції перемагати. Я брав участь у різних змаганнях ще перед тим, як займався стронгменом. В мене завжди був спортивний дух.
Розкажіть будь ласка, як виглядає ваш день?
День у мене звичайний. Я прокидаюсь о 06.50, снідаю. Потім у мене робота з 9 години і десь до 11-12, після цього обідній сон, а ввечері тренування.
Скільки разів на тиждень ви тренуєтесь?
6 разів на тиждень.
Як ви поєднуєте роботу та тренування?
Це важко насправді, тому що робота масажистом досить нелегка, тому зараз я працюю лише в першій половині дня. З’явились мінімальні спонсорські контракти, які дозволяють працювати менше, більше тренуватись, краще відновлюватись, тому що коли працюєш повний робочий день – це дуже складно.
Чи не було думки повністю піти в спорт і залишити роботу?
Думка про це є, але потрібно за щось жити. Цей вид спорту державою не підтримується ніяк. Я ніколи не отримував премій, не було спонсорів та підтримки фінансової. Тільки тепер, коли я вже почав перемагати, то з’явились спонсори, але вони з-за кордону.
Розкажіть про особливості підготовки до змагань?
Щодо харчування, то воно особливо не змінюється, тому що я виступаю у відкритій ваговій категорії, тобто, немає обмежень по вазі. Тренування змінюються, навантаження змінюються циклічно впродовж всієї підготовки. Приблизно 10 днів перед змаганнями навантаження виходять майже на пік, а потім ідуть на спад, Це називається суперкомпенсація, тобто це коли за 10-14 днів до змагань виходимо на 90-92% від максимуму і тоді спускаємось на 55-60%, щоб тіло відпочило і було готове показати максимум на змаганнях. Насправді, це дуже складний процес.
Ви стали найсильнішою людиною Європи, розкажіть про підготовку до цих змагань?
Я мав фінансові заощадження, відтак почав працювати тільки пів робочого дня. І я сказав своєму тренеру, що я маю виграти, аби він давав мені максимальні навантаження, які тільки можна. Він насправді уже останні два місяці випробовував мене і шукав точку, в якій я зламаюсь і скажу, що більше не можу. Але такого не сталось.
Не було такої думки, що раптом не вийде перемогти?
Це також частина підготовки, зокрема психологічна. Я себе налаштував, щоб не будувати ніяких очікувань, тобто, так щоб я вийшов і показав у своїй кращій формі та свій кращий результат, а також не накручувати себе в плані очікувань і переживань.
З 19 до 23 квітня в Сполучених Штатах Америки відбувались змагання World’s Strongest Man, ви посіли шосте місце. Ви розраховували на цих змаганнях на медаль чи їхали більше за досвідом?
Я ніколи не ставлю собі очікувань, що я переможу. Звісно, завжди хочеться виграти, хочеться представити свою країну якомога краще. Але я їду завжди з думкою показати свій кращий результат…Очікував, що я буду в трійці переможців, але мені трапилась найскладніша група. Зокрема, в моїй групі був діючий стронгмен Том Столтман. Я вийшов з групою на перше місце, добавив трошки вправності. Але у фіналі мене оштрафували, адже я дійсно порушив правила, це було несвідомо…Мені дали штраф аж 20 метрів, це третина пройденої відстані і, відповідно, з першого місця я скотився на шосте. Коли ти стаєш шостим, тобі треба доганяти і це складно. Адже, коли я схоплюю лідерство, я почуваю себе значно впевненіше, і легше отримувати перемогу, ніж потім доганяти. Ми проаналізували з тренером, що якби не цей штраф, то я би посів третє місце.
Чи не демотивувало це вас чи, може, навпаки додало наснаги?
Звичайно, на якийсь момент засмутило, тому що такий рівень, такі змагання. Я до цього дуже довго йшов, але цього вже не змінити, треба рухатись далі. Бажання тренуватись, виступати на змаганнях в мене нікуди не ділось, воно стає тільки міцнішим.
Як відновлюється після змагань? Чи зменшуєте інтенсивність тренувань?
Загалом це просто відпочинок від тренувань. Цього разу я відпочивав три дні, тому не тренувався взагалі. Крім того, потрібен час для адаптації до часового поясу, наприклад, між Америкою та Україною є різниця по часу. Потрібно відпочити від перельотів та змагань. Втома в першу чергу була не фізичною Я відчував якесь психоемоційне вигорання, тому що змагання забирають багато емоцій.
Чи дотримуєтесь спеціальної дієти?
Після змагань я їм що хочеться і коли хочеться. В цьому виді спорту для мене найважче це харчування, тому треба дуже багато їсти, відтак, постійно ходиш в такому стані «набитого живота», тому воно мені важко дається. Мені треба їсти приблизно 7 тисяч калорій, я з’їдаю 6-6,5 тисяч. Я просто недобираю, тому що не вдається стільки з‘їдати. В ті дні, коли я відпочиваю, то я просто їм.
Ви виступаєте зазвичай на змаганнях, де є й інші українці, до прикладу, Олексій Новіков. Які у вас взаємини?
Ми спілкуємось, підтримуємо один одного, допомагаємо. Напевно ми більше друзі, ніж просто колеги.
У вас немає неприємного відчуття, що ваші друзі можуть здобути вище (краще) місце, ніж ви?
Для мене зараз, в час війни, важливіше підняти український прапор, ніж особисті амбіції.
Які у Вас є хобі та інтереси поза роботою та спортом?
Я люблю автомобілі: дивитись відео про автомобіль чи виїхати поїхати кудись на власному авто.
Розмовляла Ірина Марчук
Найближчим часом наші менеджери дадуть відповідь
