Чому військові і ветерани потрапляють в пастку залежностей і як їм допомогти

Алкогольна, наркотична та ігрова залежність серед військових стала серйозною проблемою, особливо у контексті сучасних подій, де воїни стикаються з постійним стресом, небезпекою для життя, втратами побратимів та постійними травматичними подіями.  

На Львівщині діє громадська організація “Центр реабілітації та психосоціальної підтримки «Я можу», яка допомагає ветеранам та ветеранкам, військовослужбовцям з посттравматичним стресовим розладом, людям які постраждали від війни, жінкам, що потерпають від насилля та людям, які мають психосоціальні проблеми з алкогольною, наркотичною та ігровою залежностями,відновити та зміцнити ментальне здоров’я.  

Засновницями реабілітаційного центру є волонтерка Леся Скоп, психіатриня Лілія Заблоцька та психологиня Валентина Солдатюк. «Я можу» працює за власною авторською методою, яка корегується під кожну людину індивідуально. Реабілітаційна програма створена Олегом Фітькало та Валентиною Солдатюк.  

Олег Фітькало – лікар-нарколог вищої категорії, психотерапевт, доцент кафедри психіатрії та психотерапії Львівського медичного факультету імені Данила Галицького. У лютому 2022 року він став до лав Збройних Сил України. Служив командиром мінометного взводу мінометної батареї. 27 липня 2024 року був нагороджений Орденом Святого Пантелеймона.  

Валентина Солдатюк – практичний психолог, соціальний педагог, клінічний психолог, адиктолог, провідний фахівець у напрямку психотерапії узалежнень, співжалежності, психотерапевт кататимно-імагінативноїпсихотерапії, сучасної психоаналітичної орієнтованоїпсихотерапії, символдраматист, арт-терапевт,  майстер проективних методик, фасалітатор, член  ІРСГП та Української спілки психотерапевтів. Психолог із попередження та лікування ПТСР у ветеранів військових дій та військовослужбовців.  

LMN поспілкувалася з Лілією Заблоцькою та Валентиною Солдатюк, щоб дізнатися більше про причини виникнення алкогольної та наркотичної залежності у військових, перші симптоми, на які варто звернути увагу, та як подолати цю проблему.  

Психологиня розповідає, що залежними можуть стати люди будь-якої вікової категорії, причини у кожної свої. До прикладу, військовослужбовець, потрапляючи у епіцентр бойових дій, психологічно перенавантаженийпостійним перебуванням на межі життя та смерті, пораненнями і втратою побратимів. Важливу роль відіграють сімейні обставини, бо, маючи свою сім’ю,військовослужбовець перебуває у постійних переживаннях за безпеку своєї родини. Додатковий стрес – це тривале розлучення і можливі проблеми в стосунках. Також через тривалу службу і великий досвід, який залишає глибокі психологічні травми. Фізичні навантаження, при яких не має збалансованого харчування, та невнормований сон дає загострення старих захворювань та набутих проблем зі здоров’ям, які можуть так само призвести до зловживання, будь-якими ПАР (психоактивними речовинами). 

З початком повномасштабного вторгнення кількість таких випадків збільшилася. Лілія Заблоцька назвала основні ознаки залежності, які можуть розпізнати члени сім’ї:  

• різкі зміни настрою;
• нетипова поведінка (зміна або надбання нових звичок); 
• зміни у поведінці (відчуження від рідних і друзів, уникнення соціальних зв’язків);
• неадекватна поведінка; 
• надмірна (деколи жорстока) маніпулятивність;

• зміна кола спілкування та інтересів;
• нехтування обов’язками вдома та на службі;
• фінансові проблеми; 
• втрата контролю при вживанні алкоголю (абстиненція – тремор, похмілля, потреба вжити вже і негайно);
• фізіологічні та зовнішні зміни (різке набирання ваги або її надмірна втрата, проблеми із зубами);
• проблеми зі сном (безсоння або надмірна сонливість);
• людина перестає дбати за своєю гігієною (погіршення стану волосся і нігтів через дію хімічних речовин);
• психологічні розлади (дратівливість, агресивність, депресія, підвищення тривожності, погіршення уваги і пам’яті, проблеми з концентрацією і забудькуватість);
• соціальні проблеми;
• проблеми з правоохоронними органами.

Рекомендації психолога для сім’ї залежного:  

1. В першу чергу рідним потрібно спробувати з’ясувати, що відбувається;
2. Якщо потенційний залежний не визнає свого захворювання, проконсультуватись з фахівцем у галузі залежності; 

3. Спробувати влаштувати зустріч із психологом для залежного;
4. Працювати над собою, (піти у психотерапію) як співзалежний. 

Як розповідає пані Лілія, у реабілітаційному центрі вони працюють за авторською методою, програма якої складається з різних напрямів психології та адиктології із залученням медитаційної (майндфулнес/ретрит/йога) та спортивної (кінезіотерапія/йога/плавання/лікувальна фізкультура/змішані єдиноборства, бокс) напрямків.  

В Центрі людину супроводжують поетапно:  

1. реабілітація – абілітація (поетапний план роботи – програма);
2. ресоціалізація (поступова адаптація до мирного життя/соціуму/налагодження комунікацій/відновлення сімейних взаємовідносин/повернення улюблених зайнять, нові інтереси та захоплення);
3. соціалізація (повне повернення в соціум/навчання/робота/тверезе дозвілля/відновлена якість життя/ поставлені нові цілі та готовність до шляху їх досягнень).

У планах команди  ГО «Центр реабілітації та психосоціальної підтримки «Я можу» розширення сфер діяльності даної реабілітаційної програми та створення нового окремого відділення для залучення більшої кількості ветеранів та ветеранок, військовослужбовців, які потребують психосоціальної реабілітації.   

За для цієї мети ГО «Центр реабілітації та психосоціальної підтримки «Я можу»  запрошує до співпраці донорів та меценатів, щоб разом втілити та реалізувати даний проєкт. 

Рахунок ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ “Центр реабілітації та психосоціальної підтримки “Я Можу”:

UA723510050000026007879216920

ЄДРПОУ 45260739