«З осудом стикаюся лише в соцмережах»: мешканець Дрогобича розповів про 230 татуювань кісток на тілі і новий світовий рекорд
28-річний Олег Карпа з Дрогобича протягом п’яти років перетворював власне тіло на масштабний артпроєкт — на його шкірі з’явилося 230 татуювань у вигляді людського скелета. Це дозволило йому встановити новий світовий рекорд у сфері боді-арту та перевершити досягнення легендарного Ріка Дженеста, більш відомого як Zombie Boy, у якого було 139 таких зображень.
В ексклюзивному інтерв’ю для Львівської мануфактури новин Олег Карпа розповів, з чого почалася ідея створення татуювань повного скелета людини, як реагують люди на вулицях і чи планує він продовжувати.
Історія почалася приблизно п’ять років тому. Спочатку це була ідея зробити татуювання на кисті, але разом із майстром вирішили, що такий варіант виглядатиме не дуже гармонійно. Тому вирішили одразу працювати у форматі рукава.
«У мене вже було татуювання на руці, і щоб усе виглядало більш-менш естетично, ми зробили перекриття і почали працювати в одному стилі. Почалося все з рукава. Ми з майстром із Дрогобича розробили ескіз, розділили його на частини і поступово реалізовували. Мені подобалася сама естетика татуювання, це була моя ініціатива. А далі ми просто рухалися в одному напрямку, і так усе поступово закрутилося» — розповідає він.
Найболючішими для Олега були татуювання на пальцях ніг, а також інші ділянки з великою кількістю нервових закінчень.
«У мене є часткове відтворення анатомічного скелета. Хто трохи розуміє анатомію, той бачить, що це не повністю точне відтворення. Це було пов’язано насамперед з естетикою, а не з максимальною анатомічною точністю. Але більшість татуювань справді відображають структуру скелета» — пояснює хлопець.
З самого початку Олег не ставив за мету встановлення світового рекорду — про нього дізналися вже згодом.
«Я не переслідував ціль побити рекорд. Мені просто подобалася ідея суцільного татуювання: коли є один рукав, є другий, а посередині порожньо, то хочеться це об’єднати. Воно якось само собою набрало таких масштабів. Я був здивований, бо думав, що першим роблю щось подібне. Коли дізнався, що рекорд уже існує, був трохи вражений. Виявилося, що така людина вже була», — зазначає рекордсмен.
Фіксація рекорду відбувалася за участі судово-медичного експерта та представниці Книги національних реєстрів України. Вони перераховували татуювання, звіряли відповідність і точність, після чого офіційно зафіксували результат.
Цікаво, що обличчя Олег залишив без татуювань. Водночас він зізнається, що планував невеликий малюнок, який обдумував кілька років.
«Усі ці татуювання, принаймні в останні 5–6 років, були усвідомленим рішенням, а не спонтанним. Чому я не чіпаю обличчя? Бо мене просто попросила мама» — розповідає він.
Найчастіше з осудом і критикою Олег стикається у соцмережах. У реальному житті він жодного разу не чув негативних відгуків.
«Щодо рідних, то мамі татуювання подобаються, однак вона не очікувала, що це набуде таких масштабів. Навіть жартує: «Була гарна біла дитина, а зробила з себе негра». Спершу просила зупинитися, але згодом зрозуміла, що я з тих людей, які доводять задумане до кінця. Тож уже змирилася» — каже хлопець.
Олег Карпа працює медбратом у сфері судово-медичної експертизи та близько двох років займається розвитком танатопрактики.
«У процесі роботи я зрозумів, що в Україні цей напрямок недостатньо розвинений, і почав більше ним цікавитися. Танатопрактика — це робота спеціаліста, який займається підготовкою тіла: бальзамуванням, косметичною підготовкою та реставрацією. Мета — максимально наблизити вигляд людини до того, яким він був за життя. Це комплексна робота, яка поєднує кілька напрямків» — пояснює Олег.
За його словами, період адаптації тривав близько двох тижнів. Найскладнішим був неприємний запах, який переслідував його певний час, навіть регулярний душ не допомагав. Також спочатку він не міг їсти м’ясо, та думав стати веганом, однак згодом адаптувався.
У нещодавньому інтерв’ю для Львівської мануфактури новин 23-річна танатопрактикиня Таня Лотоцька розповіла, що після смерті тіло може рухатися через фізіологічні процеси. Хоч це виглядає моторошно, явище має цілком природне пояснення: м’язи можуть скорочуватися, через що тіло ніби «обіймає» руку, або одна повіка залишається відкритою, тоді як інша — закритою. Це не містика, а природні процеси організму.
Олег Карпа також неодноразово стикався з подібними випадками, але, за його словами, з часом уже не звертає на це увагу. Водночас зізнається, що вперше це його налякало, адже ніхто не попереджав, що таке може траплятися.
«Був момент, коли я переносив тіло на стіл, і чоловік раптово легко схопив мене за руку. Насправді цьому є цілком логічне пояснення. Але коли людина не готова до такого, підсвідомо виникає думка, що тіло ожило» — каже рекордсмен.
Найближчим часом наші менеджери дадуть відповідь