Життя як танець: хто вони – артисти балету Львівської опери
Цього четверга, 24 лютого, у Львівській національній опері відбудеться прем’єра балету «Шехерезада». У постановці екзотичної східної казки беруть участь понад 30 акторів балету. А головні партії виконують Ярина Котис та Олександр Омельченко – молоде подружжя, у якому обоє мають статус заслужених артистів України.
Львівська мануфактура новин вирішила дізнатися більше про цю успішну творчу пару, і через їх історію дізнатися більше про життя тих, кого ми звикли бачити лише на сцені й сприймати як надлюдей.
Ми зустрічаємося після репетиції балету «Шехерезада». Для розмови маємо небагато часу, бо обоє танцівників поспішають на свої індивідуальні репетиції. Та попри це Ярина і Олександр переконують, що їх будні мало чим відрізняються від життя решти людей, які мають інші професії. Просто їх життя зараз – це щодня балет.
Ярина – львів’янка, з 10 років займається саме балетом, а до того була спортивна гімнастика і танці. У балетній школі педагоги помітили її талант і звернули на це увагу батьків. Вже у 17 років вона отримала роботу в театрі, а у 28 – звання заслуженої артистки України.
29-річний Олександр родом з Дніпра, але вже три роки працює у Львівській національній опері. Син балерини, він почав займатися балетом у 8 років.
«Мама віддала мене на балет, щоб я не тинявся вулицями без діла. До того я пробував себе у різних видах спорту, але зупинився саме на балетному танці. З 14 років мене відправили навчатися до Білорусі, де балет мене поглинув повністю. Потім була робота в різних країнах, але тепер я тут», – розповідає Олександр.
Ярина і Олександр познайомились в Харківському академічному театрі опери та балету, куди їх обох закликали станцювати у «Лебединому озері» як запрошених артистів. Ярина приїхала зі Львова, Олександр – з Дніпра. А за кілька місяців вже разом працювали у Львівській національній опері, трохи пізніше стали подружжям.
«Ми одразу домовилися чітко розмежовувати роботу і дім. В театрі між нами як між артистами виникають сварки, конфлікти, але додому ми цього не беремо, лишаємо в театрі. А зранку повертаємося на роботу – і вирішуємо, що не вирішили напередодні», – ділиться Ярина.
За її словами, театрам з одного боку вигідніше працювати з сімейними парами, бо це економія під час гастролей (номера в готелі, гримерки тощо), а також гармонійні стосунки під час спектаклю. З іншого боку, під час репетицій між чоловіком і жінкою можуть виникати дуже емоційні дискусії, бо можна не стримуватися – поряд своя людина.
Звання заслуженого артиста України чоловік отримав цього року, так само як і його дружина. Обоє кажуть, що насамперед таке визнання – це статус, але й відповідальність, адже постійно треба доводити, що ти на це звання справді заслуговуєш.
«Насправді стати заслуженим артистом не складно. Просто треба насамперед дуже багато працювати. Це основа. А далі вже має бути відповідний репертуар, нагороди на конкурсах, стаж в театрі. Артиста мають помітити, оцінити його роль, і тоді ініціювати присвоєння звання», – пояснює Ярина.
Зараз Ярина і Олександр досягли найвищої категорії у балетній трупі театру – майстри сцени. Серед іншого, це означає, що вони мають менше виступів щомісяця, але кожен з них – провідний у спектаклі.
«Самого танцю, тобто репетицій, щодня маємо до трьох годин. Приходимо в театр, наприклад, об 11 годині й працюємо тут до п’ятої чи шостої. Буває, що й до дев’ятої. У нас щодня спочатку урок класичного танцю, а потім вже репетиції спектаклю, до якого готуємося», – розповідає Ярина.
Артисти переконують, що не виснажують себе дієтами, а тримати форму вдається виключно за рахунок постійних значних фізичних навантажень на репетиціях і виступах, а також збалансованому харчуванню.
«Складно набрати, якщо щодня мати репетиції. Ми навпаки маємо більше їсти, щоб витримувати таке навантаження, – каже балерина. – Якось я через травму не працювала місяць і набрала 4 кілограми, але не переживала, бо вони очікувано швидко зійшли щойно я повернулася на роботу. Але для Олександра таке збільшення моєї ваги дуже небажане, адже він у спектаклях часто носить мене на руках».
За словами Ярини, у них в сім’ї є правило, що день-два напередодні вистави вони намагаються їсти більше м’яса та макаронів, тобто тих продуктів, які дають силу. Також п’ють магній, щоб уникнути судом. Але інколи Ярині доводиться скидати кілька кілограмів перед спектаклем, якщо у тому є багато підтримок.
«Щоб Саші було легше, я можу скинути 2-3 кілограми», – каже вона.
І Ярина, і Олександр своє найближче майбутнє пов’язують з балетом і Львівською оперою. Але оскільки ця професія дуже травматична і балетний вік часом буває дуже молодий, вже роздумують над тим, як бути без театру.
Ярина вже зараз паралельно працює тренером зі стречінгу. А по завершенню кар’єри хоче мати власну справу.
«Ми думаємо в подальшому наскладати кошти і створити щось своє, але не в контексті балету. Я хочу кардинально змінити напрямок, наприклад, відкрити косметологічний салон. Але не тому, що я не люблю балет, а тому, що я хочу спробувати щось інше», – пояснює балерина.
Вона наголошує, що доки зможе і її випускатимуть на сцену – доти танцюватиме в балеті.
«Ще є дуже багато партій, які би ми хотіли станцювати. Багато гастролей, на які ми хотіли поїхати, тож наразі наше життя – це балет», – підсумував Олександр.
Найближчим часом наші менеджери дадуть відповідь
