Як з’являється прогноз погоди: особливості роботи Львівського регіонального центру з гідрометеорології (ФОТО)
Щорічно 23 березня планета відзначає Всесвітній день метеоролога – у день створення 1950 року Всесвітньої метеорологічної організації, спеціалізованої установи ООН.
Явища погоди: туман, ожеледь, сніг чи дощ, пориви вітру, грози і інші впливають як на настрій людей та їх самопочуття, так і на роботу усіх галузей господарського комплексу, важливих служб. Львівський РЦГМ інформує про погодні умови, можливі небезпечні та стихійні явища населення Львівщини, забезпечує усією необхідною інформацією керівництво області та міста, комунальні та інші службами, різні організації. LMN побувала у Львові на вулиці Спокійній, 35 в офісі Львівського РЦГМ, де працюють оперативні відділи. Познайомилась з роботою близько 20 фахівців та дізналась які прилади та обладнання вони використовують, особливості їхньої роботи.
У Львівському РЦГМ працює чимало відділів, кожен з яких виконує свої завдання. До прикладу, оперативною роботою займаються сектор гідрологічних прогнозів, відділ метеорологічних прогнозів, сектор агрометеорологічних прогнозів, відділ автоматизованого приймання-передачі інформації та чимало інших. Загалом в цій організації працює більше двісті фахівців.
У відділі метеопрогнозів синоптики прогнозують погоду та 24/7 слідкують за фактичними її змінами у реальному часі усіма наявними засобами (супутникова інформація, радари, інформація з метеостанцій і т. д.), щоб вчасно передбачити небезпечні та стихійні явища. Всю зібрану інформацію фахівці доводять не тільки до населення та органів місцевої влади, самоврядування, цивільного захисту і т.д., а ще співпрацюють з різними службами (житлово-комунальними департаментами) для яких забезпечують комфортну роботу, надаючи необхідну фактичну та прогностичну інформацію.
Спеціалісти цього відділу прогнозують погоду на 1-5 діб. Детальніше про роботу синоптиків розповіла нам начальник відділу метеопрогнозів Олена Смалюх.
«Наш відділ працює цілодобово. Приходить синоптик на роботу о 8-й годині ранку та приймає інформацію від попереднього синоптика, який передає інформацію про стан атмосфери у попередній день та орієнтовний прогноз на наступні дні. Обов’язково має бути взаємозв’язок з попередніми, фактичними і наступними днями. Наявні прогностичні моделі, які ми використовуємо, можуть показувати погоду не більше ніж на 2 тижні вперед. Однак ми використовуємо усі наявні моделі, їх аналізуємо і робимо висновки на основі досвіду лише на термін до п’яти днів, оскільки на довший час ситуація в погоді може кардинально змінитися. Отже, наші споживачі мають прогноз погоди по Львову на наступний день, а по області – на п’ять днів. Зазвичай в процесі складанні прогнозу беруть участь 2-3 людей», – розповіла Олена Петрівна.
У секторі агрометеорологічних прогнозів працює три спеціалісти. Вони збирають важливу для агрономів інформацію, проводять її огляд та оцінку. На метеорологічних станціях агрометеорологічні спостережники слідкують за вологістю в ґрунті, визначають висоту рослин, густоту та структуру врожаю, проводять польові спостереження. Слідкують за всіма фазами життя рослини – від посіву до збирання врожаю.
«Спеціаліст від посіву аж до збирання врожаю аналізує чи добре йдуть фази розвитку рослини. А на цей процес напряму впливає погода. Тому що мусить бути і тепло, і волого, і гріти сонечко. Агроспостережники з певною періодичністю передають інформацію про розвиток майбутнього врожаю як в місцевий Гідрометцентр, так і в головний УкрГМЦ – в Київ. А для агрономів ми складаємо оперативні інформації та комунікуємо з ними на полях. Тобто ми, маючи наші метеорологічні дані, обслуговуємо агрономів… Вже весна, починається період посіву певних культур. Щоб точніше зрозуміти, коли можна сіяти культуру, ми вимірюємо температуру ґрунту. Бо кожна культура сіється за певних градусів. Наприклад баштанні, соняшникові, чи кукурудзяні культури – теплолюбні і для посіву цих культур, ґрунт на глибині до 10 см мусить прогрітись на 15-20°», – пояснює завсектором агрометеопрогнозів Марія Швайгер.
Спеціалісти у Львівському РЦГМ мають чималий досвід своєї роботи, а Марія Кирилівна працює тут вже 50 років.
«Я працюю дуже давно, 50 років. Чи був у нас хтось в родині агроспостережником? Ні. Але, знаєте, в нашій родині всі працювали на землі і любили її, тому що Земля-матінка, це наша годувальниця. Тож і я закінчила агрономічний факультет в Рогатині, скерували мене на практику агрономом. Шукала цікаву роботу і тоді допоміг брат, він жив у Львові і я знайшла роботу у Львівському Гідрометцентрі, та ще й пов’язану з агрономією. Отак практично все життя тут працюю», – розповіла вона.
Також у Львівському РЦГМ функціонує АСМЦ (авіаційна метеорологічна станція цивільна), яка до повномасштабного вторгнення також обслуговувала роботу львівського аеропорту. Метеоспостережники станції забезпечують фактичною інформацією вильоти літаків у будь-яку погоду, а синоптики – попереджають про очікувані погодні умови та небезпечні явища для них.
А ще – є відділ метеорології, який відповідає за роботу спостережників на метеорологічних станціях та гідрологічних постах. Спостережники фіксують дані про різні параметри атмосфери, такі як температура, вологість і швидкість вітру. Потім ці дані використовуються для складання прогнозів погоди, видачі попереджень і оновлення погодних умов у реальному часі.
На території Львівщини функціонують 10 метеостанцій та 33 гідрологічні пости. Тут збирають та передають інформацію про фактичний атмосферний тиск, температуру, вологість, швидкість вітру, напрямок вітру, хмарність, явища погоди, радіацію та багато іншого, на гідропостах вимірюють рівень води та її температуру. Дуже багато інформації, все просто неможливо перелічити.
З основних приладів, які повинні бути на метеорологічному майданчику це:
Загалом існує безліч приладів, що допомагають визначати фактичну погоду – снігомірні рейки, які показують висоту снігового покриву, льодомірні троси, які визначають товщину обледеніння та багато іншого.
Прилади можуть бути також і електричними та автоматично передавати дані на метеостанцію, де цей процес контролює технік-метеоролог.
«Проте ми користуємось даними не лише з наших 10-и метеостанцій, але й даними всіх станції в Україні та цілого світу. Існує міжнародна метеорологічна організація (ВМО), і ми всі об’єднані в одну систему. Ми від них беремо інформацію, вони беруть від нас», – розповіла Олена Петрівна.
Навіть суперсучасні технології не здатні забезпечити 100% вірний прогноз погоди.
«Процеси в атмосфері динамічні та складні, тому навіть найсучасніші комп’ютерні моделі не здатні забезпечити високу точність прогнозу. Оскільки усе взаємопов’язано в природі: повітря, вода, земля і людина – то навіть найменші зміни у будь-якій з цих складових можуть спричинити зміни погодних умов. Особливо складно прогнозувати локальні небезпечні та стихійні явища. Хоча розвиток науки і технологій не стоїть на місці, а комп’ютерна галузь постійно прогресує, важливо цінувати в нашій професії (і не тільки в нашій) людину, її досвід і здібності. Варто зазначити, що точність прогнозів погоди у нашому гідрометеоцентрі достатньо висока і оцінюється у середньому 93 – 96%», – каже фахівець з відділу метеопрогнозів Олена.
Український гідрометеорологічний центр прогнозує, що в березні 2024 року середньомісячна температура на Львівщині очікується по рівнині 4,2° тепла, в горах 2,0° тепла, що вище норми на 0,9 – 1,7°. Крім того, кількість опадів на рівнині становитиме – 47 мм, в горах – 71 мм, що є в межах норми (94 – 120%).
У квітні та травні орієнтовно, за даними світових прогностичних центрів, для України середньомісячні температури будуть вище норми, а кількість опадів – в межах норми.
Найближчим часом наші менеджери дадуть відповідь
