регіональні новини
Написати нам
23 Травня, 15:20
logo-black

«Колись думав, розведення слимаків – робота для лінивих»: на Пустомитівщині працює ферма равликів

Антоніна Скляренко

У селі Солонка, що в Пустомитівському районі, сім’я Ірини та Івана Юськевичів налагодила фермерське вирощування равликів. Цього року «Західний равлик» планує представити свою продукцію на європейському ринку. LMN дізналася, чи важко вирощувати такий делікатесний продукт у нашому регіоні.

У весняну пору, особливо під кінець навчального року, господарі мають похвилинно розписаний графік. Крім активної роботи на самій фермі, щодня приймають по кілька  груп школярів. Проводять екскурсії господарством. Біля свого будинку облаштували також центр для майбутніх равлиководів.

«Дуже зручно, бо все поруч. Чоловік раніше займався будівельною фірмою, я – ландшафтним дизайном. Тож в плані, як все облаштувати, проблем не виникало. Бракувало лише знань, як вирощувати равликів», – жінка веде через парник.

img_3005
60697140_2364712993748037_1994536048658481152_n

Він доволі просторий, завдовжки 180 м. По обидва боки проходу – зелені насадження ріпаку, схрещеного з пекінською капустою. На ньому – маленькі молюски равликів.

img_3003

«Насіння цієї зелені веземо з-за кордону. Це корм, який обов’язково має бути в раціоні равлика на ранніх етапах життя, коли формуються внутрішні органи. У нас на ринку таких сортів нема, – пояснює. – Підвечір включаємо тут спеціальну систему зрошування. Нагадує туман. Від цього равлики прокидаються і готуються споживати корм, який ми їм сиплемо. До речі, з цим слід бути доволі уважним. Якщо равликів розбудити під час спеки удень, вони можуть загинути».

Юськевичі ведуть у блок, де слимаки розмножуються. Приміщення, кажуть, щойно помили. Таке прибирання обов’язкове щодня, аби підтримувати гігієну молюсків. Тут равлики повзають по спеціальних дерев’яних стелажах. Паруються та відкладають ікру у ємкості з ґрунтом. У цій кімнаті одночасно можуть перебувати більше 120 тисяч равликів.

61105292_444556019444121_462134817442496512_n
60631778_444556052777451_7494300044087001088_n-2

«Це маточне поголів’я, яке пізніше скине ікру. Нею можна буде заселити гектар поля. Виростити 25 тонн продукції в кінці сезону. Це мільйони равликів, які потім треба зібрати, – веде далі Ірина. – У нас равлики із Середземномор’я та Африки. Тому температура тут теж має бути відповідна, вище 20-22 градуси, вологість – 80-90%. Такі умови стимулюють слимака до спарювання. Спеціальні види кормів теж підштовхують їх до якісного відкладання яєць. За сезон зазвичай використовуємо 20-30 тонн. Раніше завозили їх з Європи, в Україні тільки тепер появились аналоги».

60878611_444556502777406_2074936913021632512_n

Слимак після відкладання ікри, як правило, приречений померти, адже скидає з себе орієнтовно третю частину свого тіла, тому дуже виснажується.

«Якщо порівняти із людським організмом, то це якби мама народжувала 42-кілограмову дитину. У природніх умовах равлики не живуть в таких скупченнях, тому можуть відновитися. На фермі слимак, який зніс ікру, настільки кволий, що просто не може реабілітуватися. Ідуть здебільшого на м’ясо», – пояснює.

В сусідньому невеликому залі доволі тепло. Тут у спеціальних коробках зберігають ікру та молодняк равлика. Звідси маленькі молюски потрапляють в теплицю, там підростають, а потім їх заселяють у поле. У ньому равлик проводить найбільше часу.

У середині вересня до початку жовтня равликів збирають. Тримають їх у спеціальних теплицях без їжі, аби ті випорожнилися, миють. Деяких відбирають до споживання, а решту готують до сну. Сплять зимою слимаки у спеціальних мішечках та ящиках у холодильних приміщеннях. В такому стані анабіозу равлик може зберегтись 6-7 місяців без харчування, але має бути спеціальна температура і волога.

 

  • Наскільки затратна і клопітка ця робота? – питаю
60624119_444555906110799_8607874004675461120_n

«На облаштування ферми, яку маємо приблизно на гектарі землі, та закупкою всього необхідного, пішло, певно, більше, ніж 100 тисяч євро. Це доволі затратний бізнес. Коли ми починали, я думав, що розведення слимаків – робота для лінивих, – сміється господар. – У нас тема равликів закрутилася ще 8 років тому. Відпочивали тоді на курорті в Греції. Там було багато французів та італійців. На вечерю в ресторані нам якось подали равликів. Пам’ятаю, що навіть не знав, як взятися за цей делікатес. Виделкою якось розбив панцер і все, що було всередині, бризнуло на плаття дружині, що сиділа навпроти. З нас сміялися всі, хто був у залі. Дружині ж страва засмакувала. Мало тоді мали інформації про розведення, думали, що на цьому можна гарно заробляти, практично не витрачаючись».

Подружжя розпочало бізнес із звичайних виноградних равликів. Збирали їх і пробували розводити.

«Зараз кожен день отримую по кілька дзвінків від людей з пропозицією купити у них равликів. Збирають їх біля річок або, ще гірше, звалищ. Колись і ми так робили, – каже  Іван. – Тепер вже знаю і розумію, від того, що равлик їсть, залежить, чим він пахне і який на смак. Тому, щоб отримати чисте м’ясо молюска, варто вирощувати його в правильних умовах. Ми поступово до цього йшли, кожен раз вчилися чогось нового. Раніше приносили додому виноградних равликів, робили їм різні конструкції, підбирали корм. Наївно думали, що у такий спосіб можна з ікри виростити дорослого слимака та збувати як продукт. Виявилось, це майже нереально. Від ікри до дорослого розміру равлика, якого можна споживати, потрібно три роки. Собівартість продукту – 80 гривень за кілограм. А ринок приймає його за ціною від півдолара до долара. Це був невигідний бізнес, але добра практика».

Свою ферму сім’я Юськевичів обходить практично сама, у сезон допомагають близькі люди.

Подружжя отримували багато замовлень від провідних мереж супермаркетів, але свідомо відмовились постачати їм свою продукцію.

«Пропонували купувати у нас великими партіями і часто. Ми відмовили, бо якісний продукт не може бути конвеєрним. Збувати що-будь – не наш інтерес. Ще торік виробили усі документи для продажів за кордом. Входимо в список експортних потужностей України. Є напрацювання з європейськими заводами, єдине питання – в обсягу. Виходити на Європу з малим об’ємом невигідно ні українцю, ні європейцю. Однією партією маємо відправити не менше 100 тонн. Наразі працюємо з кількома ресторанами і магазинами. Замовляють нашу продукцію і по телефону. Продаємо готовий продукт до вживання, спеціальні сети, ікру, чисті панцирі для фарширування. До речі, ікра равликів – найдорожча в світі, цінується більше, ніж чорна із осетрових. 100 грам продукту коштує 2800 гривень», – говорить Іван.

60878612_297926861087540_458086471463600128_n

Господарі кажуть, їм важко оцінити заробітки, бо постійно вкладають гроші у якийсь процес.

«Хочемо також реалізовувати слизь равлика, вона дуже корисна в косметології, – розповідає Ірина. – Салони часто використовують її, але порушуючи всі норми. Шукаємо зараз способи, як можна отримувати слизь, аби від цього не гинули самі молюски».

61026991_370650086889894_5547972924561948672_n-2

ФОТО: ЛМН.

  • 0
  • 2671
Схожі публікації