Спорт під час війни: як змінилось життя гандболісток “Галичанки” після 24 лютого
Після початку повномасштабного вторгнення змінилося життя кожного з нас. Комусь довелось зібрати все найнеобхідніше в одну валізу і поїхати у невідомість. Хтось взяв у руки зброю і захищає свою сім’ю на передовій. Хтось багато працює, донатить і платить податки для того, щоб продовжувала функціонувати наша економіка. Усі ми працюємо задля перемоги. Перемоги над спільним ворогом.
LMN поспілкувались із тими, хто знає, що таке важко працювати задля того, щоб здолати суперника. Години тренувань, збори, переїзди, змагання – це те, чим живуть професійні спортсмени роками.
“Галичанка” – український жіночий гандбольний клуб. Дівчата з “Галичанки” – дев’ятиразові переможниці чемпіонату України, шестиразові володарки Кубку та Суперкубку України, двічі переможниці Балтійської Ліги. Що змінилось у житті спортсменок гандбольного клубу “Галичанка” після початку повномасштабного вторгнення читайте у нашому матеріалі.
Від початку повномасштабного вторгнення рф до України життя професійних спортсменок “Галичанки” змінилось. Звичний спортивний зал у Львові змінився спочатку на чеський, потім на польський, страх програти став сильнішим, а опанувати емоції все складніше. Однак вони впорались. Є і позитив, тепер дівчата з “Галичанки” грають у Польському чемпіонаті, де значно вищий рівень, ніж в українському.
“Для нас як і для всіх українців ,життя змінилось кардинально. Однак ми ні в якому разі не маємо на що нарікати. Для нас за честь представляти “Галичанку” в польському чемпіонаті, в національній збірній, тому мотивації стало ще більше. Можливо не все виходить, але ми розуміємо, що наші перемоги приносять радість нашим вболівальникам, нашим захисникам. Вони їх теж мотивують,адже кожна маленька перемога прискорює нашу велику перемогу”, – поділилась емоціями капітан команди Тетяна Поляк.
Дівчата також розповіли, що сумують за вболівальниками, які підтримували їх на домашній арені у Львові.
“Тепер наша домашня арена у місті Ланцуті у Польщі, але важко вважати її домашньою, де не так багато наших вболівальників, як це було у Львові”, – додала гравчиня команди Діана Дмитришин.
За словами гандболісток 24 лютого 2022 року, президент клубу Роман Федишин зателефонував дівчатам і попросив не панікувати, а збирати речі, адже керівництво клубу прийняло рішення вивезти їх у безпечне місце.
“Дуже важко було наважитись та зрозуміти чому ми маємо їхати , але зрозуміли що так буде краще для нас”, – згадувала той період гравчиня команди Марина Коновалова.
Спочатку острівцем безпеки стала Чехія, однак потім “Галичанці” запропонували спробувати свої сили у Польському чемпіонаті, тоді команда переїхала до Польщі. За словами капітана команди Тетяни Поляк, грати у Польському чемпіонаті – це складний виклик.
“Грати в Польській суперлізі – це зовсім інший рівень до якого ми завжди прагнули. Ми були дуже раді і звичайно для нас і наших вболівальників це стало суперновиною”, – розповіла Тетяна Поляк.
Дівчата згадують свій перший матч після початку повномасштабної війни. За словами гандболісток він був через місяць після початку вторгнення. Тоді було важко стримати сльози, коли грав гімн України. Дівчата розуміли всю вагу відповідальності, яка лягає на їхні плечі.
“Перший матч після початку повномасштабного вторгнення був півфінальним матчем Єврокубку з іспанською командою. До нього ми готувались в Чехії ,саме там він і відбувся. Насамперед він був важким морально ,бо ми розуміли ,що для нас і наших людей в той момент потрібна тільки перемога. Іспанки є дуже потужною командою з гарною підготовкою і сильними гравцями. Це був дуже складний матч але ми перемогли. Тоді ми не могли повірити до кінця, що змогли це зробити. Ми плакали ,памʼятаю, бо розуміли, як це важливо було для нашого народу, для наших захисників, які також дивились цю гру”, – поділилась спогадами Тетяна Поляк.
А ще гандболістки зізнаються, що тоді найбільше мріяли про те, щоб цей матч вони грали на домашній арені у Львові і у мирний час.
Після початку повномасштабної війни рівень гадболу в Україні значно знизився. Деякі сильні команди з Херсону та Миколаєва, які закінчили чемпіонат у 2021 році на призових місцях тоді були змушені знятись із змагань. Усі матчі дівчатам довелось грати в Ужгороді, де відчувалась відносна безпека.
“В Ужгороді відчувалось найбезпечніше, тому там ми грали усі матчі Чемпіонату України. Тоді рівень гандболу знизився , але вже цього сезону Чемпіонат України знову набирає свій рівень. Деякі команди відновились, чемпіонат стає більш цікавий. Всі хочуть перемагати та зайняти призові місця. Також хочу додати , що дуже б хотілось зі збірною грати домашні матчі в Україні, адже наразі ми змушені грати їх закордоном”, – розповіла гравчиня команди Діана Дмитришин.
Також деякі сильні українські гравчині у 2022 році поїхали грати за кордон або закінчили спортивну кар’єру. За словами дівчат як і у всіх видах спорту в Україні стало набагато важче розвиватись, але дякуючи захисникам, спорт в Україні є і буде.
“На мою думку спочатку повномасштабного вторгнення багато клубів розпалось і таким чином рівень гандболу впав, багато гравців виїхали за кордон , але з часом більш-менш ситуація стабілізувалась. Наразі ситуація поліпшилось і рівень гандболу піднімається”, – додала Марина Коновалова.
Відчувати шалену гордість, коли на міжнародних змаганнях майоріє український прапор – це було притаманно спортсменам навіть до повномаштабної війни. Коли грає гімн нашої країни на міжнародних змаганнях, дівчата розуміють, що на їхніх плечах лежить величезна відповідальність не лише за себе. Вони хочуть перемагати для того, щоб перемогла рідна країна.
“Коли ти граєш на європейських аренах хочеться ще більше доводити , що українці – це сильний народ. Ми будемо боротись до останньої хвилини”, – підсумувала Діана Дмитришин.
“Бути спортсменом під час війни – це важливий виклик ,потрібно думати не тільки за свої амбіції ,але і за те ,яку користь можеш принести для України в цей важкий час. Тільки важка праця та дисципліна може привести до перемоги ,а мотивація всьому цьому є тільки одна – це наші герої ,захисники ,які боряться за нашу перемогу”, – додала Тетяна Поляк.
Зазначимо, що наразі “Галичанка” знаходиться на першій сходинці турнірної таблиці Чемпіонату України та на восьмій сходинці з десяти Польського Чемпіонату.
Вікторія Васильченко
Найближчим часом наші менеджери дадуть відповідь
