Своїм брендом я намагаюсь привернути увагу до України – дизайнерка зі Старого Самбора Галина Шуневич
Дизайнерка із Самбірщини Галина Шуневич взяла участь у показі Paris Fashion Week, що проходить у Франції. У світовій столиці моди майстриня представила свою колекцію одягу під назвою «It’s my soul».
Одяг Галини Шуневич вирізняється своєю ексклюзивністю, оскільки головною родзинкою її бренду є поєднання традиційного українського орнаменту та сучасних тенденцій моди.
LMN поспілкувалась із пані Галиною та дізналась про те, звідки у неї з’явилась любов до створення одягу, як вона знайомила світ зі своїми роботами та які проблеми спіткали дизайнерку під час створення власного бренду.
Галина Шуневич родом зі Старого Самбора. Жінка розповідає, що вишивка в її житті була присутня ще з дитинства, адже тоді вишивали майже в кожному домі.
«Моя мама вишивала, і я, ще коли в школі навчалась, вишивала. Тобто це не було для мене новинкою, це було практично від народження», – розповідає жінка.
Відтак майстриня часто вишивала задля власного задоволення. А коли у пані Галини з’явились діти, то жінка часто шила одяг для малечі, прикрашаючи свої роботи різними вишивками.
Згодом, коли діти виросли, жінка поїхала за кордон. Повернувшись додому, вона вирішила, що прийшов час спробувати шити власний одяг.
«Я часто собі уявляла плаття чи блузку, яку я б хотіла бачити на собі. І коли я повернулась з-за кордону, то вирішила, що, мабуть, нарешті прийшов час спробувати це реалізувати.
Я хотіла робити це просто для власного задоволення, хотіла реалізовувати свої ідеї», – ділиться майстриня.
Відтак пані Галина купила необхідне приладдя, швейну машинку, та самотужки освоювала всі тонкощі створення одягу.
«Щоб створювати власний одяг, потрібно було освоїти спеціальну програму, адже машинна вишивка має свої нюанси. Однак я спробувала, у мене вийшло, і з часом я дуже поглинулась у це», – додає жінка.
Першою роботою майстрині була косметичка, яка, за словами пані Галини, й досі лежить у її шафі. Також жінка шила торбинки, пояси та інші невеликі роботи.
«Мені хотілось щось своє, не таке, як у всіх. Хотілось розробити інші дизайни, тому я почала вчитись більш поглиблено. Я пробувала, вишивала, дивилась на результат, шукала помилки, виправляла їх. І так, методом спроб, я навчалась», – каже пані Галина.
А вже згодом, потренувавшись на попередніх роботах, дизайнерка вирішила пошити сорочку для свого чоловіка.
«Я спитала у чоловіка, чи він, бува, не хоче сорочку, а він, аби підтримати мене, відповів, що хоче сорочки всіх можливих кольорів. Тому я й почала з цього, почала шити йому сорочки. А потім почали запитувати друзі, що цікавого у мене є. От так і з’явились перші замовлення», – зазначає вона.
Перший показ одягу Галини Шуневич відбувся 2017 року у Хирові на Самбірщині. Тоді дизайнерка вперше публічно заявила про себе та свої роботи.
«Я не мріяла бути дизайнером, навіть не думала про те, щоб брати участь у показах. Я працювала для задоволення, це приносило мені насолоду від процесу.
Тому мої плани та мрії…Їх не було щодо цього, воно просто само собою пішло. Думаю, так мало бути», – зізнається майстриня.
На запитання «що її надихає», пані Галина зізналась, що їй доволі складно однозначно відповісти.
«Мені просто цього хочеться, то й натхнення приходить. А силоміць цього не зробиш. Вам подобається, ви хочете, – воно виходить», – каже майстриня.
Втім, за її словами, те, що точно надихає її на створення одягу – її дім, з вікон якого видно ліс.
«Мені дуже некомфортно у квартирі, зверху хтось стукає, збоку – кричить. А в моєму домі тихо, спокійно, відкриваєш вікно – там птахи співають, ліс поруч. Немає причин, щоб хвилюватись, природа допомагає», – ділиться пані Галина.
Найбільшою підтримкою, за словами дизайнерки, для неї є її чоловік. Він щиро радіє, що його дружина займається тим, що їй подобається.
«Чоловік хіба інколи свариться, коли я допізна сиджу за роботою, і питає, нащо я так багато роботи беру, що не маю часу на себе», – додає майстриня.
До повномасштабної війни дизайнерка встигла взяти участь у чималій кількості показів як в Україні, так і за кордоном, зокрема в Іспанії та Франції.
«Було насправді доволі багато запрошень, але не всі мене цікавили, тому не на всі я їздила. Потім почався коронавірус, і такі заходи майже не проводили. А далі – повномасштабна війна», – зазначає вона.
До повномасштабної війни пані Галина мало вірила в можливість вторгнення. За її словами, за робою вона «майже нічого не бачила», тому, починаючи з 24 лютого, дизайнерка на деякий час призупинила свою діяльність.
«Дізнавшись про вторгнення, я склала усі свої матеріали в коробки і все відклала. Перші два місяці я взагалі цим не займалась. Лише дивилась новини, перебуваючи в стресі. Взагалі було не до вишивки», – ділиться вона.
Майстриня каже, що до роботи повернутись її надихнув приїзд в Україну Бориса Джонсона.
«Я побачила, що він приїхав поїздом, мене це дуже розчулило. Відразу виникла думка: «У нього напевно немає вишитої сорочки». Саме так з’явилось натхнення створити сорочку для Джонсона. І саме так я повернулась до роботи», – розповідає пані Галина.
Зі слів дизайнерки, таким способом вона хотіла висловити йому вдячність за підтримку України. Що ж до вибору подарунку, то жінка відштовхувалась від власних переконань.
«Я подумала, що найкращим варіантом для чоловіка буде біла сорочка, адже це стандарт, а також білий символізує чистоту та елегантність. Тому я пішла дивитись, що у мене є, підібрала український орнамент. Також я люблю підключати свою фантазію, щось добавляти, тому добавила мережку. Вишила пробник, сподобалось, і згодом я підготувала сорочку», – зазначила вона.
На цьому дизайнерка не зупинилась, пошивши вишиванки представникам й інших європейських держав, які відвідали Україну.
«Коли вишиванки були готові, я стала думати над тим, як їх передати. Тому почала телефонувати в посольства, писати листи про те, чому я хочу це зробити, яка у мене мета. Їм сподобалось, вони відгукнулись», – додає майстриня.
Пані Галина каже, що згодом за свої подарунки вона отримала відгуки. За її словами, представники держав ЄС дякували за вишиванки та висловлювали солідарність з Україною.
Міжнародний показ Paris fashion week проводиться у Франції двічі на рік. Він триває близько тижня, і у ньому, серед інших, беруть участь молоді дизайнери. Серед таких була й Галина Шуневич.
За словами дизайнерки, коли її заявку затвердили, вона почала вагатись, чи поїде на це шоу. Втім, згадавши, скільки роботи вклала у свою нову колекцію, пані Галина все ж вирішила поїхати.
«Над колекцією я працювала близько 5 місяців, з яких 3 місяці працювала над дизайном, а ще 2 – над пошиттям. Це дуже важко і я була настільки виснажена, що хотілось просто відіспатись. Адже такий рівень потребував високої підготовки, тому я весь час цьому присвятила», – розповідає майстриня.
Всього у показі взяли участь 30 дизайнерів, серед яких дизайнери одягу, а також дизайнери аксесуарів. Пані Галина була єдиною представницею України.
На показі дизайнерка представила свій бренд Галинка Шуневич і нову колекцію «It’s my soul». Одним із образів у цій колекції був комплект сукні та пальто з українським орнаментом, який майстриня взяла з українського рушника.
«Інші образи – це моє бачення, моя фантазія, уява. Більшість робіт були виконані на шовковій тканині, так я собі задумала. Це були зовсім нові моделі. Мені самій дуже сподобались усі. Однак всі вироби в одному екземплярі», – зазначає пані Галина.
Щоб привернути увагу до України, дизайнерка виготовила синьо-жовті персні, на яких писали гасла: «Stand with Ukraine\Fredoom\Liberty\ Strength\ Slava Ukraini». Їх вона роздала моделям.
«Коли мене хтось питає про показ і для чого мені це, то я відповідаю, що роблю це не лише для себе, а й для України, бо я коли йду то кричу, що я – українка. Щоб всі це почули, говорили про це побільше, щоб бачили, яка в нас гарна, талановита та багата на майстрів країна. Що ми не здаємось навіть в такий важкий час», – зауважує пані Галина.
Дизайнерка ділиться, що підготовка до показу була дуже напружена. Втім, побачивши реакцію європейців на її образи, вона зрозуміла, що трудилась стільки часу не дарма.
«Європейцям дуже сподобались мої роботи. Вони були найбільш трудомісткими, на них було багато вишивки, також Рішельє ручної вирізки. Готуючи ці образи, мене боліли пальці, адже це дуже клопітка робота. Я навіть ножиці вже не могла стискати руками, так було боляче. Тому мені було дуже приємно, що я так старалась, і все вийшло», – підсумовує майстриня.
Одразу після показу у Парижі дизайнерка рушила на інший показ – до Чикаго у США. Там вона ще раз представила свою колекцію, однак вже українській аудиторії, яка проживає у Штатах. Разом із нею в заході взяли участь інші українські дизайнери.
«Це був доволі високий рівень, була присутня преса, фотографи. Також під час заходу зібрали 14 тисяч доларів для ЗСУ», – зазначає пані Галина.
За словами дизайнерки, після показу було чимало позитивних відгуків щодо її образів та також доволі багато бажаючих замовити щось із її колекції.
Пані Галина зізнається, що як таких невдач у роботі в неї не було. Втім їй доволі складно працювати над створенням одягу самотужки.
«Я працюю від ранку до вечора 7 днів на тиждень. І я не можу окремо виділяти на це години та шукати час для себе, адже роботи дуже багато. Тому я дуже виснажена», – каже майстриня.
Відтак пані Галині потрібні кравчині та швеї, які б допомагали їй реалізовувати її ідеї.
«Мені важко самій це все робити, від ідей до моделювання, пошуку образів, пошуку тканини, до безпосередньої реалізації. Це займає дуже багато часу. Тому, сподіваюсь, з часом з’являться люди, з якими ми зможемо разом втілювати мої задуми», – додає дизайнерка.
Майстриня каже, що зараз пошиття одягу стало для неї не лише хобі, а й роботою, оскільки паралельно втіленням власних ідей вона також виготовляє одяг на замовлення.
«Часом замовник просить, маючи своє уявлення, і я роблю так, як він це хоче, бачить. Водночас я роблю свої моделі так, як бачу і хочу я», – зазначає майстриня.
На черзі у дизайнерки пошиття образів із представленої колекції для замовників. За її словами, саме під час такого процесу, буває, випадково створюються й інші образи, які з часом можуть з’явитись у наступних колекціях. Відтак майстриня не заперечує, що вже зовсім скоро ми зможемо побачити її нові роботи.
Найближчим часом наші менеджери дадуть відповідь
